Під час археологічних досліджень на Полтавщині науковці виявили срібний денар періоду правління великого князя литовського Вітовта. На монеті зображений один із найдавніших символів Литви — Колюмни, або Стовпи Гедиміновичів.
Про знахідку розповіли археолог Юрій Пуголовок та «Суспільне. Полтава».
Монету знайшли під час археологічної експедиції
Розкопки проводили в межах 16-го польового сезону Глинської археологічної експедиції на території історико-культурного заповідника «Більськ». За словами дослідників, під час робіт вдалося знайти чимало артефактів, однак частина з них ще потребує детального вивчення.
Серед найбільш цікавих знахідок — срібний денар великого князя литовського Вітовта. Монета не має написів, тому її походження попередньо визначають за характерними зображеннями.
Денар має діаметр близько 13 міліметрів. На одному боці зображені Колюмни — один із найдавніших державних символів Литви, який і сьогодні є частиною малого герба країни. На іншому боці монети — вістря списа з хрестом.
Поєднання цих зображень дозволило археологам попередньо віднести знахідку до пізнього періоду правління Вітовта.
Коли могли виготовити денар
Фахівці припускають, що монету могли викарбувати приблизно у 1411–1430 роках. Йдеться про один із пізніх випусків монет часів Вітовта.
Втім, остаточна ідентифікація знахідки ще попереду.
«Визначення глинського екземпляра поки залишається попереднім. Монету ще потрібно зважити, дослідити склад металу та порівняти особливості її штемпеля з відомими зразками. Однак уже тепер зрозуміло, що для Поворскля це важлива й далеко не пересічна знахідка», – наголосив археолог.
Що монета розповідає про історію Полтавщини
За словами Юрія Пуголовка, денар допомагає краще зрозуміти історичні зв’язки регіону. У середньовіччі територія Поворскля перебувала у просторі контактів між Великим князівством Литовським і Золотою Ордою.
Археологи вже знаходили на цій території монети різного походження. Серед них — празький гріш, срібні данги та мідні пули Золотої Орди, а також кримське акче раннього періоду правління Ґераїв.
Раніше під час розкопок дослідники також виявили невеликі металеві бляшки, які могли використовуватися для оздоблення жіночих головних уборів. Деякі з них мають схожість із виробами, характерними для середньовічного костюма на литовських землях.
Водночас одна монета не може підтвердити, що Глинське перебувало безпосередньо під владою Великого князівства Литовського.
«Одна монета, звісно, не доводить, що Глинське перебувало під безпосереднім управлінням Великого князівства Литовського, і не дає остаточної відповіді на питання, чи було воно тим самим Глинськом із родоводу князів.
Однак поруч з іншими знахідками денар Вітовта набуває значно ширшого значення. До поселення потрапляли монети й речі з різних регіонів, а його мешканцям були відомі традиції, поширені за сотні кілометрів від Поворскля. Денар Вітовта – один із найменших предметів у цьому ряду, але саме він добре показує, наскільки широким був світ цієї фронтирної спільноти», – підкреслив Пуголовок.
Загалом під час нинішнього польового сезону археологи дослідили близько 80 квадратних метрів Глинського археологічного комплексу. Пам’ятка дає змогу простежити історію регіону від доби Русі до післямонгольського періоду.
