Російські удари знищили близько 90% сучасних місць зберігання товарів в Україні, однак системного дефіциту продуктів або загрози голоду наразі не очікують. Водночас наслідки атак уже змушують торгівельні мережі перебудовувати логістику, що може вплинути на асортимент у магазинах та собівартість доставки.
Про це 28 серпня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами. Його слова передають «Укрінформ» та «Інтерфакс-Україна».
Без продуктів українці не залишаться
За словами Висоцького, попри масштаб руйнувань складської інфраструктури, підстав говорити про нестачу продовольства в Україні немає.
«90% вже знищено. Але разом з цим це не означає, що українці залишаться без продуктів харчування. Загрози голоду немає», — заявив міністр.
Водночас він попередив, що російські атаки на логістичні центри можуть позначитися на асортименті окремих товарів у магазинах.
Йдеться насамперед про проблему зберігання і доставки продукції, а не про відсутність самого продовольства. Українські виробники продовжують працювати, однак після втрати великих розподільчих центрів торговельним мережам доводиться будувати нові маршрути постачання.
Товари дедалі частіше доведеться доставляти «з коліс»
Одним із варіантів Висоцький назвав перехід на модель постачання «з коліс» — фактично без тривалого перебування продукції на великих складах.
За такої схеми товар швидше рухається від виробника або невеликого проміжного майданчика безпосередньо до магазинів. Це дозволяє зменшити залежність від великих логістичних центрів, які стали регулярною ціллю російських атак.
Але є й інша сторона: така логістика складніша та дорожча. Потрібно більше перевезень, точніше планування постачань і значно менше можливостей формувати великі запаси товарів в одному місці.
Частина підприємств також релокує складські потужності, однак, за словами міністра, російські удари вже фіксували й по переміщених об’єктах.
Удари вже вплинули на полиці супермаркетів
Проблеми зі складською інфраструктурою стали особливо помітними протягом серпня, коли російські війська серіями атакували розподільчі центри великих українських мереж.
Раніше ШТАБ.INFO писав про порожні полиці та тимчасову нестачу окремих категорій товарів після ударів по складах. Ритейлери тоді повідомляли, що перебудовують логістику, щоб не допустити масштабного дефіциту.
Лише під час масованої атаки 27 серпня на Київщині були знищені або пошкоджені складські об’єкти Roshen, Comfy, «Аврора», «Фора», «Коло» та «Будинок Іграшок». Детальніше про масштаби цих втрат ШТАБ.INFO розповідав в окремому матеріалі.
Reuters також повідомляв, що протягом двох днів російських атак були пошкоджені численні складські та логістичні об’єкти, зокрема центри «Нової пошти» та підприємства роздрібної торгівлі.
Хто має оплачувати товар, знищений на складі
На тлі постійних атак виникла ще одна проблема — хто має нести збитки за вже поставлений товар, якщо його знищила російська ракета або дрон.
Висоцький виступив за розподіл ризиків між учасниками ланцюга постачання. Водночас він підкреслив, що держава не є стороною контрактів між торговельними мережами та виробниками і не може встановлювати для них єдину модель.
Міністр вважає, що втрати не повинні автоматично на 100% покладатися лише на одну сторону. Пропорція може відрізнятися залежно від конкретного товару, його націнки, прибутковості та умов співпраці.
Ця заява прозвучала на тлі конфлікту між великими продуктовими мережами та постачальниками. Раніше ШТАБ.INFO розбирав пропозиції супермаркетів перекладати на виробників від 50% до 100% втрат за товари, знищені під час російських атак. Виробники попереджали, що такі ризики зрештою можуть бути закладені у відпускні ціни.
Тому головним ризиком для споживачів зараз виглядає не повне зникнення продуктів, а скорочення асортименту, складніша логістика та потенційне зростання витрат у ланцюгу від виробника до полиці магазину.
