Україна з 2027 року планує зберігати частину мінімальних запасів дизельного пального у підземних сховищах. Уряд уже затвердив експериментальний проєкт, який має зробити стратегічні резерви менш вразливими до російських атак.
Відповідну постанову №1037 Кабмін ухвалив 13 серпня. Документ набрав чинності 20 серпня.
Що саме планують ховати під землею
Йдеться не про все пальне, яке продається в Україні, а саме про мінімальні стратегічні запаси нафти та нафтопродуктів — резерв, який держава та учасники ринку мають формувати на випадок криз із постачанням. З початку 2027 року учасники ринку та оператори повинні будуть зберігати у підземних сховищах не менше 20% дизельного пального, яке входить до складу таких мінімальних запасів.
Тобто вимога «20%» не означає, що під землю мають перенести п’яту частину всього дизеля в країні. Вона стосується лише тієї частини ресурсу, яка офіційно формується як стратегічний резерв.
Експеримент розрахований на період дії воєнного стану, але не довше ніж на два роки. Координатором уряд визначив Міністерство енергетики, а спеціалізованим відповідальним зберігачем стане «Укртранснафта».
Навіщо Україні підземні сховища пального
Головна причина — безпека. У постанові Кабміну прямо зазначено, що проєкт має зменшити ризики ураження та втрати запасів нафтопродуктів під час війни, а також підвищити стійкість системи стратегічних резервів у кризових ситуаціях.
Великі наземні резервуари з пальним є добре помітними та вразливими цілями. Під час повномасштабної війни росія неодноразово атакувала нафтобази, НПЗ, термінали та інші об’єкти паливної інфраструктури. Тому сама логіка проєкту “підземні сховища пального” доволі проста: стратегічний резерв має бути не лише створений, а й фізично захищений.
Постанова передбачає можливість використання підземних трубопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових і газових родовищ та інших геологічних формацій, які можуть бути пристосовані для зберігання нафтопродуктів. Перелік конкретних державних об’єктів закритий і має гриф «для службового користування».
Але є проблема: готових сховищ фактично немає
Саме тут починається найскладніша частина проєкту. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн звернув увагу, що в Україні наразі фактично немає готової мережі підземних сховищ нафтопродуктів, яка дозволила б швидко виконати нову вимогу.
За його словами, до початку 2027 року залишається лише кілька місяців, а за такий термін неможливо не лише побудувати великий об’єкт, а подекуди навіть пройти весь цикл проєктування та погоджень.
Куюн зазначає, що приватні оператори АЗК уже почали будувати окремі підземні сховища «на свій страх і ризик», паралельно проходячи погодження.
За його оцінкою, одна з головних перешкод — тривалі бюрократичні процедури. Погодження проєктної документації може займати від року до півтора, тому без їхнього прискорення запустити нові потужності у визначені строки буде складно.
На будівництво можуть дати пільгові кредити
Куюн також повідомив, що уряд розглядає можливість кредитування таких проєктів через державні банки. За його інформацією, йдеться про кредити під 10% річних із компенсацією решти ставки державою. Розмір фінансування може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн на проєкт.
Однак ця частина поки не закріплена у постанові №1037, тому наразі це саме інформація від представника паливного ринку, а не затверджена державна програма. Якщо такий механізм запрацює, він може стати ключовим для будівництва нових підземних потужностей, адже створення спеціалізованих сховищ потребує значних інвестицій.
Що таке мінімальні запаси пального
Система мінімальних запасів була закладена ще законом «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів», який Верховна Рада ухвалила у 2023 році.
Її створення є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Україна імплементує вимоги Директиви ЄС 2009/119/EC, яка зобов’язує країни ЄС підтримувати мінімальний рівень запасів сирої нафти та нафтопродуктів на випадок серйозних перебоїв із постачанням.
Для України в умовах війни до звичайної енергетичної безпеки додається ще один фактор — необхідність фізично захистити резерв від ракетних та дронових атак.
Чи вплине це на ціни на АЗС
Безпосередньо постанова не встановлює нових цін або акцизів і не означає автоматичного подорожчання бензину чи дизеля.
Однак у довгостроковій перспективі будівництво сховищ, кредитування, страхування та утримання стратегічних резервів створюють додаткові витрати для паливного ринку.
Наскільки вони можуть бути перекладені у кінцеву вартість літра пального, залежатиме від моделі державної підтримки, вартості будівництва та того, яку частину витрат нестимуть самі компанії.
Поки головна мета проєкту не економічна, а безпекова: зробити так, щоб навіть після ударів по наземній паливній інфраструктурі країна мала захищений резерв дизеля для критичних потреб.
