Тижневе зведення новин від Штабу підсумовує дві теми, які безпосередньо впливають на Україну: стрімке зростання цін на пальне та нове загострення у відносинах між Києвом і Будапештом.
Про це повідомляє ШТАБ.інфо з посиланням на власний відеодайджест на YouTube:
Чому дорожчає пальне в Україні
Ціни на українських АЗС знову зростають, і на табло багатьох заправок уже з’являється цифра 80 гривень за літр. На формування вартості пального впливають одразу кілька факторів — російські удари по енергетичній інфраструктурі, нестабільність на світовому ринку нафти та нова напруга навколо Ірану.
Поки водії рахують витрати на заправках, фінансові ринки уважно стежать за котируваннями нафти. Після загострення ситуації на Близькому Сході нафта дорожчає, а разом із нею автоматично зростає і вартість пального в багатьох країнах. У Вашингтоні зазначають, що нинішній стрибок є насамперед емоційною реакцією ринку на геополітичну кризу.
США мають значні стратегічні запаси нафти та поступово збільшують власний видобуток. Оптимістичний сценарій передбачає, що у разі стабілізації ситуації в Перській затоці ціна може повернутися до коридору 70–80 доларів за барель. Для України це критично, адже внутрішній ринок майже повністю залежить від європейського ринку нафтопродуктів, який, своєю чергою, напряму реагує на світові котирування.
Додатковим фактором залишається податкова політика. Акцизи та ПДВ на пальне залишаються високими, що формує базову вартість бензину. Фактично поки ці податки не змінюються, ціни на українських АЗС залишаються прив’язаними до валютного курсу та світових цін на нафту.
Попри це, ринок пального в Україні доволі динамічний і швидко реагує на зовнішні зміни. Якщо ситуація на Близькому Сході стабілізується і котирування нафти підуть вниз, ціни на українських заправках також можуть знизитися — хоча й із певною затримкою.
Україна та Угорщина: новий виток напруги
Відносини між Києвом і Будапештом знову загострилися. Угорщина продовжує блокувати частину рішень Євросоюзу щодо України, а тема транзиту російської нафти через українську територію знову повернулася в політичну площину.
Центром напруги залишається нафтопровід «Дружба», яким російська нафта надходить до Угорщини та Словаччини. Формально транзит триває, але його майбутнє дедалі більше політизується. У Києві дедалі частіше звучить позиція, що питання транзиту не може існувати окремо від політичних рішень Будапешта.
Передусім ідеться про блокування Угорщиною 6,5 млрд євро з Європейського фонду миру — коштів, які мають компенсувати країнам ЄС постачання озброєння для України. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зі свого боку, називає розмови про обмеження транзиту «енергетичним шантажем» і періодично нагадує про можливість блокування переговорів щодо вступу України до Євросоюзу.
Паралельно виникають і менш публічні конфлікти. Останніми місяцями на українсько-угорському кордоні почалися додаткові перевірки спеціального транспорту, зокрема інкасаторських автомобілів. Формально це пояснюють боротьбою з відмиванням коштів, однак на практиці це призводить до затримок і черг на пунктах пропуску «Тиса» та «Лужанка». У дипломатичних колах такі кроки часто називають «дзеркальними сигналами», коли обидві сторони демонструють можливість створювати взаємні незручності.
Важливу роль відіграє і внутрішня політика Угорщини. Країна входить у новий виборчий цикл, і тема захисту національних інтересів від Брюсселя традиційно займає центральне місце у політичній риториці Віктора Орбана. Українське питання часто використовується в цьому контексті як елемент внутрішньої політичної кампанії.
Найімовірніше, подальший розвиток ситуації відбуватиметься у кількох напрямах. По-перше, Будапешт може продовжити використовувати право вето як інструмент переговорів із ЄС щодо розблокування власних коштів. По-друге, країни регіону поступово зменшуватимуть енергетичну залежність від російської нафти. І по-третє, після завершення виборчого циклу в Угорщині риторика між Києвом і Будапештом може стати менш конфронтаційною.
Конфлікт між Україною та Угорщиною має комплексний характер. У ньому переплітаються енергетичні інтереси, європейські фінансові механізми та внутрішня політика самої Угорщини. Саме ця сукупність факторів і визначає нинішню напруженість у відносинах між двома країнами.
