Міністри закордонних справ країн «Групи семи» зібралися 9 листопада 2026 року в Парижі, щоб оцінити, як поразка Республіканської партії на проміжних виборах у США може вплинути на зовнішню політику президента Дональда Трампа. Особливу увагу союзники приділяють подальшій підтримці України, переговорному процесу з росією та постачанню систем протиповітряної оборони. Європейські дипломати припускають, що посилення позицій демократів у Конгресі може обмежити свободу дій Білого дому, однак застерігають від очікувань швидкої зміни американського курсу.
Поразка Трампа на виборах у США: чого очікують союзники
Після проміжних виборів 3 листопада, на яких Республіканська партія зазнала значних втрат, європейські партнери Вашингтона намагаються з’ясувати, чи зміниться політика адміністрації Дональда Трампа щодо України, Близького Сходу та трансатлантичних відносин. За словами дипломатів, із якими поспілкувалося Reuters, посилення демократів у Конгресі потенційно створює додаткові механізми стримування Білого дому. Однак ключові рішення у сфері дипломатії та міжнародної безпеки залишаються в руках президента.
Саме тому в Парижі не розраховують на автоматичне повернення США до традиційної багатосторонньої дипломатії. Попри результати виборів, Дональд Трамп продовжує визначати зовнішньополітичні пріоритети своєї адміністрації. Для європейських союзників головне питання полягає в тому, наскільки нове співвідношення політичних сил у Вашингтоні вплине на фінансові рішення, військову підтримку партнерів та переговорну позицію Сполучених Штатів.
Особливу увагу привернув державний секретар США Марко Рубіо, який прибув на зустріч G7 уперше після виборів. Його участь розглядають як можливість оцінити, чи готова американська адміністрація коригувати свою позицію після політичних втрат республіканців. Водночас перші дипломатичні контакти в Парижі продемонстрували, що Вашингтон не відмовляється від жорсткого підходу до окремих питань у відносинах із європейськими партнерами. Reuters+1
Про це повідомляє: Reuters за підсумками розмов із чотирма дипломатами країн G7 та заяв учасників зустрічі 9 листопада.
Україна стала одним із головних питань зустрічі G7
Питання війни росії проти України посіло центральне місце в порядку денному міністерської зустрічі. Переговори в Парижі відбуваються напередодні нового раунду консультацій України, США та росії в Абу-Дабі, запланованого на 10 листопада. До столиці Об’єднаних Арабських Еміратів також мають прибути представники Франції, Великої Британії, Німеччини, НАТО та Європейської комісії.
Європейські країни прагнуть забезпечити власну участь у дипломатичному процесі, оскільки можливі домовленості безпосередньо впливатимуть на безпеку всього континенту. Проте між союзниками залишаються розбіжності щодо того, як саме вести діалог із москвою. Частина держав підтримує ширші дипломатичні контакти, тоді як інші застерігають від окремих ініціатив, які можуть послабити узгоджену європейську позицію.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні ще 5 листопада попереджала, що Європа ризикує втратити вплив на переговори про завершення війни, якщо держави продовжать діяти окремо. Вона виступила за вироблення спільної стратегії та визначення представника, який міг би координувати дипломатичні зусилля європейських країн.
Раніше ШТАБ.info повідомляв, що Франція підтвердила участь у переговорах в Абу-Дабі 10–11 листопада. Париж наголошував, що інтереси європейських держав мають бути враховані під час обговорення майбутніх гарантій безпеки України. Водночас присутність європейських представників на консультаціях не означає автоматичної зміни тристороннього формату основних переговорів. Reuters+1
Росія намагається залишити Україну без електроенергії взимку
Одним із найгостріших питань зустрічі G7 стала ситуація з українською протиповітряною обороною та енергетичною інфраструктурою. За оцінками дипломатів, які цитує Reuters, хоча лінія фронту загалом стабілізувалася, російська армія посилила систематичні удари по енергетичних об’єктах України. Метою цих атак, на думку співрозмовників агентства, є створення масштабного дефіциту електроенергії та загрози загальнонаціональних відключень у зимовий період.
Особливе занепокоєння союзників викликає нестача ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot та інших систем протиповітряної оборони. Саме ці засоби мають критичне значення для захисту українських міст, енергетичних об’єктів та іншої інфраструктури від російських ракетних атак. Дипломати називають дефіцит протиракет одним із найнагальніших військових викликів для Києва.
На переговорах у Парижі країни G7 планують обговорити можливості збільшення військової, фінансової та енергетичної допомоги Україні. Окремим завданням залишається підтримання міжнародного тиску на москву, зокрема через санкції та координацію економічних обмежень.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила Reuters, що не бачить ознак щирої готовності росії до завершення війни. За її оцінкою, москва лише демонструє участь у дипломатичному процесі, одночасно продовжуючи удари по українському цивільному населенню та інфраструктурі. Каллас також наголосила на необхідності узгоджених дій США та Європи для посилення тиску на російське керівництво. Reuters+1
Рубіо не обіцяє швидкого прориву у війні з Іраном
Ще одним важливим питанням зустрічі G7 стала війна за участю США та Ірану. Європейські союзники Вашингтона висловлюють занепокоєння можливістю подальшої військової ескалації та сумніваються, що нові силові дії сприятимуть швидкому завершенню конфлікту. Війна стала одним із чинників невдоволення американських виборців політикою адміністрації Трампа, тому партнери США уважно стежать за можливими змінами позиції Білого дому після виборів.
Дорогою до Парижа Марко Рубіо заявив, що наразі немає підстав очікувати швидкого дипломатичного прориву у відносинах із Тегераном. Водночас він наголосив, що політичні лідери іноді повинні продовжувати непопулярний курс, якщо вважають його правильним. Таким чином, держсекретар не продемонстрував готовності до негайного перегляду американської стратегії щодо Ірану.
Напруженість зберігається і в торговельних відносинах США з Європейським Союзом. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро Рубіо порушив питання європейських торговельних преференцій та регулювання діяльності американських компаній. Вашингтон також висловив претензії до Міжнародного кримінального суду, проти якого американська адміністрація оголосила санкційні заходи. Це свідчить про збереження принципових розбіжностей між партнерами навіть після виборчих втрат республіканців. Reuters+1
Кібератаки та гібридні загрози також обговорюють у Парижі
Країни «Групи семи» мають обговорити посилення гібридних загроз у Європі. Приводом стали численні інциденти останніх місяців, зокрема кібератаки на цивільну інфраструктуру, неправдиві повідомлення про авіаційні загрози та спроби використати масові протести для дестабілізації ситуації.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні повідомив, що його особисті дані були оприлюднені в даркнеті хакерами, яких він назвав проросійськими. За його словами, такі інциденти підтверджують необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері кібербезпеки.
Серед інших випадків Reuters згадує кібератаки на холодильне обладнання французьких супермаркетів та спроби використати протестний рух у Франції. Водночас ці інциденти мають різні обставини, а причетність однієї держави чи групи до всіх випадків не встановлена.
Зустріч міністрів G7 триватиме 9–10 листопада. Крім постійних учасників об’єднання — США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Японії та представників ЄС — до консультацій долучилися міністри України, Саудівської Аравії, Єгипту, Південної Кореї та Бразилії.
Попередньо зустріч планували провести в Марселі, однак французька влада перенесла її до Парижа на тлі тривалих протестів і підвищених вимог до безпеки та організації заходу. Reuters+1
Чи зміниться підтримка України після виборів у США
Результати американських проміжних виборів створили нові політичні умови для адміністрації Дональда Трампа. Посилення демократів у Конгресі може вплинути на розгляд бюджетних рішень, військових видатків та ініціатив Білого дому. Однак це не означає автоматичної зміни зовнішньої політики США або гарантованого збільшення допомоги Україні.
Раніше ШТАБ.info аналізував, як результати виборів до Конгресу можуть вплинути на американську зовнішню політику та підтримку України. У матеріалі йшлося про можливості демократів впливати на фінансування військової допомоги, санкційну політику та рішення адміністрації президента. Тепер ці сценарії починають обговорювати вже з урахуванням результатів голосування 3 листопада.
Для України найближчі рішення західних партнерів матимуть практичне значення. Насамперед ідеться про постачання ракет для систем протиповітряної оборони, допомогу з відновленням енергетичної інфраструктури та фінансування державних потреб у зимовий період. Не менш важливим залишається збереження узгодженої позиції США та європейських держав на переговорах із росією.
Саме тому зустріч G7 у Парижі стала не лише нагодою оцінити політичні наслідки виборів у США, а й можливістю визначити подальші спільні дії щодо України. Водночас станом на 9 листопада учасники ще не оголосили про нові конкретні пакети військової допомоги або спільні рішення, які б свідчили про зміну американської політики.
