Зростання цін в Україні дедалі більше пов’язане з руйнуванням інфраструктури, через яку товари потрапляють до покупців. Удари по виробництвах, складах і логістичних центрах збільшують витрати бізнесу та обмежують пропозицію. За оцінкою НБУ, наслідки повітряних атак додадуть близько 0,7 відсоткового пункта до річної інфляції, яку наприкінці 2026 року регулятор прогнозує на рівні 12,5%.
Чому зруйнований склад впливає на покупця
Між виробником і магазином є цілий ланцюг: перевезення, зберігання, сортування та розподіл продукції. Коли один із його елементів припиняє працювати, компаніям доводиться перебудовувати постачання. Додаткові витрати можуть виникати навіть у тих підприємств, які безпосередньо не постраждали від обстрілу.

Наприклад, втрата розподільчого центру може змусити мережу возити товари з іншого регіону, орендувати додаткові приміщення або змінювати графік доставки. Це пояснення механізму, через який руйнування здатні впливати на собівартість товару. Наскільки зміниться кінцева ціна, залежить від конкретного бізнесу, конкуренції та попиту.

Про це повідомляє: Національний банк України в офіційному викладі жовтневого Інфляційного звіту.
НБУ називає посилення атак на складську й логістичну інфраструктуру одним із головних чинників прискорення інфляції останніми місяцями. Інший вагомий чинник — подорожчання пального через війну на Близькому Сході. Воно впливає як безпосередньо на витрати водіїв, так і опосередковано — через перевезення та виробництво товарів.
Чи перекладуть на споживачів усі збитки
Пошкодження складу не означає, що торговельна мережа автоматично додасть усю вартість знищених товарів до майбутніх цін. Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський раніше пояснював, що логістика та зберігання формують близько 8% середньої споживчої ціни. Конкуренція обмежує можливість бізнесу перекладати додаткові витрати на покупців.
За його оцінкою, ефект перебудови логістики розтягується в часі, а слабший попит частково стримує подорожчання. Цифра 8% також не означає, що всі товари мають подорожчати саме на стільки: це оцінка частки витрат у ціні, а не прогноз її підвищення.
Водночас між виробниками та торговельними мережами вже виникали суперечки про розподіл воєнних втрат. Раніше ШТАБ.info розповідав, як супермаркети пропонували постачальникам ділити збитки від знищення товарів на складах. Виробники попереджали, що додаткові ризики можуть позначитися на відпускних цінах або прибутковості підприємств.
Що означають додаткові 0,7 відсоткового пункта інфляції
Наведена НБУ оцінка стосується внеску повітряних атак у загальну річну інфляцію. Вона не означає, що кожен товар подорожчає на 0,7%, або що цю величину потрібно додати до вже оприлюдненого прогнозу 12,5%. Наслідки атак враховані в оновленій оцінці регулятора.
Для родини вплив може відрізнятися від середнього показника. Якщо значну частину витрат становлять товари й послуги, які дорожчають швидше, особистий бюджет відчуватиме сильніший тиск. Тому загальна інфляція та зміна вартості звичного набору покупок не обов’язково збігаються.
Коли зростання цін може сповільнитися
За жовтневим прогнозом НБУ, наприкінці 2026 року інфляція становитиме 12,5%, у 2027 році сповільниться до 7,3%, а у 2028 році повернеться до цілі 5%. Це прогноз, який залежить від перебігу війни та інших економічних умов. Зокрема, регулятор враховує збереження необхідної міжнародної підтримки й поліпшення логістики із середини 2027 року.
Сповільнення інфляції саме собою не означає повернення цін до попереднього рівня. Якщо показник зменшується, товари та послуги в середньому продовжують дорожчати, але повільніше. Відчутне здешевлення окремих категорій можливе, проте загальний прогноз інфляції цього не гарантує.
Для зменшення цінового тиску потрібне поступове послаблення витрат бізнесу та відновлення пропозиції товарів і послуг. НБУ також розраховує на згасання ефекту дорожчого пального та власні монетарні заходи. Однак нові руйнування виробництв і логістики залишаються ризиком, який може погіршити цей сценарій.




