Уряд виділив 43,7 млрд грн на інженерний захист критичної інфраструктури. Водночас у частині регіонів будівництво захисних споруд і підключення обладнання відстають від графіків
“Попри обмежене бюджетне фінансування, уряд вже виділив на реалізацію планів стійкості 67,6 млрд грн. З них 43,7 млрд грн – на інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури”, – написав він у Телеграмі у середу
Захист критичної інфраструктури: що доручив уряд
Загалом на реалізацію планів стійкості регіонів і міст Кабмін уже виділив 67,6 млрд грн. Інженерний захист становить найбільшу частину цієї суми.
На засіданні оперативного координаційного центру перевірили виконання графіків, визначених РНБО. Через виявлені затримки Корецький доручив Міненерго, Мінінфраструктури та Агентству відновлення посилити контроль за об’єктами.
Резервне живлення та запаси пального
Регіони мають збільшити резервні джерела електропостачання та сформувати запаси пального для критичної інфраструктури й соціальної сфери.
За забезпечення резервного живлення об’єктів теплопостачання, водопостачання та водовідведення персонально відповідає місцева влада.
Окремо уряд доручив забезпечити фінансування відновлення локомотивів «Укрзалізниці», втрачених через російські удари. Мінінфраструктури також має розробити механізм страхування працівників і техніки, які будують захисні споруди для енергооб’єктів у прифронтових регіонах.
Як Україна планує захищати стратегічні запаси пального
Збереження паливних резервів — ще один напрям підготовки інфраструктури до кризових ситуацій. Як раніше повідомляв ШТАБ.info, уряд затвердив експериментальний проєкт, який передбачає зберігання частини стратегічного дизельного пального під землею.
Із початку 2027 року учасники цієї системи мають розміщувати в підземних сховищах щонайменше 20% дизеля, що входить до мінімальних запасів. Вимога стосується саме стратегічного резерву, який формують на випадок перебоїв із постачанням.
Експеримент діятиме протягом воєнного стану, але не довше двох років. Координатором визначили Міністерство енергетики, а спеціалізованим відповідальним зберігачем — «Укртранснафту».
Проєкт передбачає можливість використання підземних трубопроводів, соляних каверн, виснажених родовищ та інших придатних геологічних формацій. Його мета — зменшити ризик втрати резервів унаслідок атак і зберегти ресурс для критичних потреб.
