Виплати мобілізованим освітянам могли незаконно припиняти після 19 липня 2022 року. Верховний Суд підтвердив, що педагогічні та науково-педагогічні працівники, призвані під час мобілізації, зберігали право на середній заробіток до 24 грудня 2023 року. В одній зі справ суд стягнув на користь військовослужбовця майже 395 тисяч гривень.
Про це повідомляє: Femida Pro з посиланням на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд розглянув справу професора одного з українських закладів освіти, якого 8 березня 2022 року призвали на військову службу під час мобілізації. До 19 липня того ж року роботодавець продовжував виплачувати йому середній заробіток, однак згодом припинив нарахування.
Причиною став Закон №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року. Ним зі статті 119 Кодексу законів про працю прибрали норму про обов’язкове збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками. Після змін роботодавці мали зберігати за військовослужбовцями лише місце роботи та посаду.
Окрема гарантія діяла для працівників освіти
Водночас у Законі «Про освіту» залишалася спеціальна норма. Вона передбачала, що за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.
Цю гарантію не скасували одночасно зі змінами до Кодексу законів про працю. Вона продовжувала діяти ще понад рік — до 24 грудня 2023 року.
Верховний Суд дійшов висновку, що спеціальна норма Закону «Про освіту» мала перевагу над загальною нормою трудового законодавства. Тобто ухвалена пізніше загальна норма не могла автоматично скасувати окрему гарантію, передбачену для конкретної категорії працівників.
Суд присудив майже 395 тисяч гривень
Спочатку суд першої інстанції постановив стягнути на користь мобілізованого працівника 166 157 гривень. Апеляційний суд скасував це рішення та повністю відмовив у позові.
Однак Верховний Суд 7 травня 2025 року скасував постанову апеляції та підтвердив право позивача на середній заробіток за період із 20 липня 2022 року до 23 грудня 2023 року.
Суд встановив, що за цей час було 373 робочі дні. За середньоденного заробітку у розмірі 1058,33 гривні загальна сума становила 394 757,09 гривні. Під час виплати з неї мають утримати передбачені законом податки та збори.
Кого стосується рішення Верховного Суду
Виплати мобілізованим освітянам можуть стосуватися працівників, які одночасно відповідають кільком умовам:
- мали статус педагогічного або науково-педагогічного працівника;
- були призвані на військову службу під час мобілізації або як резервісти;
- працювали за трудовим договором у закладі освіти;
- не отримували середній заробіток у період із 19 липня 2022 року до 23 грудня 2023 року.
При цьому сама робота в освітній установі ще не гарантує право на виплату. У суді може знадобитися підтвердження, що конкретна посада належала саме до педагогічних або науково-педагогічних. Адміністративні, господарські та інші посади в закладах освіти можуть не підпадати під цю гарантію.
Чи зберігається середній заробіток зараз
З 24 грудня 2023 року відповідну норму Закону «Про освіту» змінили. Після цієї дати обов’язкове збереження попереднього середнього заробітку за мобілізованими педагогічними та науково-педагогічними працівниками більше не передбачене. За ними зберігаються місце роботи та посада.
Отже, рішення Верховного Суду не запроваджує нову виплату і не поновлює її з 2026 року. Воно стосується коштів, які могли бути не виплачені за минулий період — від 19 липня 2022 року до 23 грудня 2023 року.
Для звернення до роботодавця або суду потрібно враховувати посаду працівника, підставу військової служби, дати припинення виплат і строки звернення. Ці обставини оцінюють індивідуально, тому рішення у справі одного професора не означає автоматичного нарахування коштів усім мобілізованим працівникам освіти.
