Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила Єлизавету Івахненко, відому як «Муза», під вартою. Альтернативою залишається застава у 20 млн гривень. Сама підозрювана заявляє, що не визнає провини.
Про це пише «Суспільне».
Що вирішив суд
Апеляційна палата ВАКС не задовольнила скаргу захисту Єлизавети Івахненко. Запобіжний захід залишили без змін: вона перебуватиме під вартою з можливістю вийти під заставу в розмірі 20 млн гривень.
Адвокати просили скасувати тримання під вартою. Серед альтернатив вони пропонували особисте зобов’язання або домашній арешт з електронним браслетом. Також захист наполягав на зменшенні суми застави.
Крім того, адвокати просили дозволити Івахненко спілкуватися з матір’ю та молодшим братом.
Сама підозрювана свою провину заперечує.
«Я не визнаю себе винною ні в чому. Я не знала про нібито злочинну організацію», — сказала Івахненко під час засідання.
Що відомо про статки Івахненко
Під час судового засідання «Муза» також розповіла про свої доходи та майно.
За її словами, протягом 2020–2025 років вона отримала від контрагентів 3,388 млн гривень. Її дохід як ФОП у 2025 році становив близько 7 млн гривень.
Також Івахненко заявила, що має нежитлове приміщення вартістю близько 7 млн гривень.
Водночас вона повідомила, що наразі не має коштів для внесення застави.
За даними слідства, Івахненко пов’язана з іншим фігурантом справи «Карфаген» — працівником Офісу генерального прокурора Сергієм Кропивою. Йому суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн гривень.
Що відомо про справу «Карфаген»
НАБУ заявило про проведення спецоперації у справі 4 вересня. Йшлося про можливу протиправну діяльність працівника Офісу генерального прокурора. В ОГП тоді повідомили, що на час досудового розслідування його відсторонять від виконання службових обов’язків.
Наступного дня НАБУ заявило про викриття організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець ОГП.
Учасників групи підозрюють у систематичному отриманні неправомірної вигоди від шахрайських колцентрів. Також слідство вважає, що вони легалізовували майно на десятки мільйонів гривень.
За даними слідства, один із керівників структурних підрозділів Офісу генпрокурора створив злочинну організацію в середині 2025 року та керував нею. «Українська правда» називала організатором схеми заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. Його затримали ввечері 4 вересня.
На тлі розслідування генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до можливого покривання діяльності колцентрів. На записах, які фігурують у справі, його, ймовірно, називали «шефом».
Водночас прокурор САП заявляв, що Сергій Кропива міг координувати ремонтні роботи у будинку Кравченка в Козині.
