Сьогодні, 6 січня, в Україні відзначають 88-му річницю Василя Стуса. У 1938 році в селі Рахнівка на Вінниччині народився український поет, дисидент і правозахисник, чия доля стала символом боротьби за права людини та українську культуру.
Про це пише медіа «Букви».
Стус викладав українську мову та літературу, активно протидіючи радянській системі, яка прагнула витіснити українську культуру. Його твори забороняли, а рукописи конфісковували, проте він продовжував писати, перекладати й відстоювати українське слово.
У 1965 році на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» Стус відкрито виступив проти арештів української інтелігенції. Це стало одним із перших публічних протестів проти репресій у СРСР після війни.
У 1972 році його заарештували за «антирадянську пропаганду» та засудили до таборів, конфіскувавши більшість творів. Під час другого арешту у 1980 році він отримав 10 років таборів і 5 років заслання. Навіть у неволі продовжував писати та перекладати.
Василь Стус помер у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року у Пермській області. Офіційно – від зупинки серця, але багато істориків вважають його смерть політичним убивством.
Поет прожив лише 47 років, проте залишив значний слід в історії України. Його життя та творчість досі надихають на боротьбу за свободу та права людини.
