У Національному антикорупційному бюро вважають, що механізм застави в окремих корупційних справах може використовуватися для легалізації коштів сумнівного походження. У відомстві пропонують внести зміни до законодавства, щоб застава залишалася запобіжним заходом, а не ставала способом повернення незаконних доходів.
Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов заявив про необхідність змін до правил внесення застави. За його словами, останні розслідування бюро, зокрема справа «Мідас», показали проблеми з походженням коштів, які використовують для звільнення підозрюваних з-під варти.
У НАБУ звернули увагу на застави за топпосадовців
Абакумов пояснив, що застава в кримінальному процесі покликана забезпечувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним обов’язків, визначених судом. У справах НАБУ і САП цей запобіжний захід часто застосовують як альтернативу триманню під вартою.
Водночас, за словами детектива, інколи за підозрюваних вносять мільйони гривень із рахунків компаній, які формально не пов’язані з ними.
За його словами, керівники та засновники таких підприємств нерідко не можуть пояснити походження коштів або причини внесення багатомільйонної застави. НАБУ вважає, що за формальними заставодавцями можуть стояти реальні бенефіціари, які намагаються приховати свою участь.
Як може працювати схема
Абакумов описав механізм, за яким готівкові кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності, фактично перетворюються на безготівкові гроші компанії.
Після цього підприємство формально виступає заставодавцем і перераховує кошти на відповідний рахунок. У справі «Мідас», за словами детектива, вартість такої послуги могла становити від 10% до 30% від суми застави.
«Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес», — заявив Абакумов.
У НАБУ закликали перевіряти походження грошей
На думку представника НАБУ, проблема полягає і в тому, що під час внесення застави не завжди достатньо перевіряється законність походження коштів.
«І тоді фактично застава стає платою за мовчання», — зазначив Абакумов.
Він вважає, що правила визначення розміру застави та процедуру її внесення необхідно законодавчо змінити. Як можливу основу для цього детектив назвав законопроєкт №15388, зареєстрований 8 липня 2026 року.
За словами Абакумова, держава має перевіряти компанії, які вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень: встановлювати їхніх реальних власників, походження коштів та зв’язки із підозрюваними.
«Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», — наголосив керівник підрозділу детективів НАБУ.
