Американська влада продовжила дію тимчасових санкційних послаблень, які дозволяють автозаправним станціям «Лукойлу» працювати за кордоном до 29 жовтня.
Про це повідомляє Reuters.
Виключення із санкцій стосуються близько 2000 АЗС у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та в Америці. Крім того, станції й надалі працюватимуть за ліцензіями, які дозволяють здійснювати окремі операції з міжнародною інфраструктурою, зокрема взаємодіяти з найбільшим балканським нафтопереробним заводом — «Лукойл Нафтохім Бургас» у Болгарії.
Санкції США проти «Лукойлу»
23 жовтня президент США Дональд Трамп запровадив санкції проти «Лукойлу», «Роснафти» та їхніх підконтрольних підприємств. Під обмеження потрапили близько 30 підрозділів цих компаній, зокрема нафтові родовища, газові об’єкти та нафтопереробні заводи.
У листопаді влада Болгарії повідомила про підготовку закону, який дозволить конфіскувати найбільший нафтопереробний завод на Балканах — «Лукойл Нафтохім Бургас» — і продати його новому власнику. НПЗ забезпечує приблизно 80% палива в країні.
Водночас «Лукойл» заявляв, що швейцарська компанія Gunvor планувала придбати його іноземні активи. Однак після попереджень США про відмову у ліцензії на діяльність Gunvor відмовилася від угоди.
Наразі кілька компаній, серед них американська інвестиційна Carlyle Group, саудівська Midad Energy, а також американський мільярдер Тодд Боелі, вже уклали угоди з «Лукойлом».
Раніше, 4 грудня, Вашингтон відклав запровадження санкцій проти близько 2000 міжнародних АЗС «Лукойлу» до 29 квітня. Це пояснювали необхідністю додаткового часу для укладання угод про продаж активів.
Ще в лютому Reuters повідомляло про відтермінування санкцій США щодо закордонних активів «Лукойлу». Тоді дату перенесли з 28 лютого на 1 квітня.
