Президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен 22 вересня підписали тристоронню угоду про безпеку Гренландії.
Церемонію підписання транслювала пресслужба Білого дому.
Церемонія відбулася в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН. Документ передбачає розширення американської військової присутності на острові, який залишається автономною частиною Королівства Данія.
Угода передбачає можливість створення додаткових американських військових об’єктів у Гренландії. Серед майданчиків називають Нarsarsuaq на півдні острова та Mestersvig на сході. Конкретні умови розміщення американських сил мають визначити під час подальших переговорів.
Документ також має діяти у разі, якщо Гренландія в майбутньому здобуде незалежність. Водночас сама угода не передбачає передачі острова під суверенітет США. Гренландія залишається частиною Королівства Данія.
Що заявили лідери
Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що нова угода продовжує дію домовленостей 1951 року. За його словами, документ має покласти край спекуляціям щодо позиції Гренландії.
«Ця угода має покласти край усім спекуляціям щодо того, на чиєму боці стоїть Гренландія. Ми й надалі будемо друзями США та частиною західного альянсу», — сказав він.
Метте Фредеріксен наголосила на тривалому союзництві між США та Данією.
«Я з гордістю заявляю, що США є другом Королівства Данії. Це віха в наших тривалих відносинах. Це більша й краща угода (порівняно з угодою 1951 року — ред.). Угода, яка може тривати вічно», — сказала вона.
Дональд Трамп зі свого боку заявив, що домовленість стане основою для подальшої співпраці США, Данії та Гренландії.
«У нас будуть фантастичні та надійні відносини. Це чудово для Європи та США. І для всіх. І це буде чудово також для Гренландії», — запевнив він.
За даними Reuters, домовленість також передбачає посилення ролі НАТО в питаннях безпеки Арктики.
Як змінилася ситуація навколо Гренландії
Підписанню угоди передували тривалі суперечки між Вашингтоном, Копенгагеном і Гренландією. Дональд Трамп неодноразово заявляв про необхідність отримання США контролю над островом і допускав можливість застосування економічного або військового тиску.
Такі заяви викликали різку реакцію Данії та Гренландії. Копенгаген наголошував на збереженні суверенітету над островом, а гренландська влада заявляла про право населення самостійно визначати майбутнє території.
У січні 2026 року Данія оголосила про додаткові витрати на посилення оборони Гренландії. Згодом США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю.
21 січня Трамп заявив, що США не застосовуватимуть силу для встановлення контролю над островом. Водночас у наступні місяці він продовжував говорити про бажання Вашингтона контролювати Гренландію.
18 вересня 2026 року Трамп повідомив про досягнення домовленостей із Данією та Гренландією щодо безпеки острова. Остаточну угоду сторони підписали 22 вересня в Нью-Йорку.
За даними AP, домовленість стала результатом тривалих переговорів після місяців напруженості між США та Данією через заяви Трампа про майбутній статус Гренландії.
