Серпень 2026 року став одним із найспекотніших місяців за весь період спостережень. За даними Служби зміни клімату ЄС Copernicus, середня глобальна температура була на 1,65°C вищою за доіндустріальний показник.
За максимальним значенням глобальної температури серпень 2026 року зрівнявся з липнем 2023-го. Рекордними для серпня були також температури поверхні морів та океанів.
Саме по собі перевищення позначки у 1,5°C не означає, що довгострокову ціль Паризької угоди остаточно перевищено. Однак такі показники свідчать про масштаб поточного потепління.
Ель-Ніньйо може посилити спеку
Особливе занепокоєння науковців викликає те, що температурний рекорд зафіксували ще до того, як Ель-Ніньйо почав повною мірою впливати на глобальну температуру.
Ель-Ніньйо — природне кліматичне явище, пов’язане зі змінами атмосферної циркуляції над Тихим океаном і потеплінням його поверхневих вод. Воно впливає на погоду в різних регіонах світу та може спричиняти хвилі спеки, посухи й сильні опади.
За прогнозами, цьогорічне явище може досягти максимальної сили наприкінці 2026 року. Науковці не виключають, що воно стане одним із найпотужніших за всю історію спостережень.
«Серпень 2026 року став визначним місяцем у глобальних кліматичних спостереженнях. Він був не лише найтеплішим серпнем, а й найтеплішим місяцем за всю історію спостережень: глобальна температура досягла 1,65°C вище доіндустріального рівня. Це означає повернення глобальних температур вище позначки 1,5°C.
У поєднанні з рекордно високою температурою поверхні Світового океану та найтеплішим за всю історію спостережень літом у Західній Європі ці дані демонструють, як зміна клімату спричиняє екстремальні явища в атмосфері та океанах. Наслідки цих умов дедалі сильніше відчувають громади, економіки та екосистеми по всьому світу», — зазначила Саманта Берджесс, стратегічна керівниця з питань клімату Європейського центру середньострокових прогнозів погоди.
Спека впливає на врожаї та економіку
Наслідки екстремальної спеки, за даними науковців, уже проявляються в різних країнах. Серед них — масштабні лісові пожежі, зниження врожайності та збільшення смертності під час хвиль спеки.
Високі температури також створюють проблеми для транспорту, бізнесу та роботи державних служб.
Через втрати врожаїв може посилитися і продовольча інфляція. Менша пропозиція сільськогосподарської продукції здатна впливати як на внутрішні ціни, так і на потребу країн у додатковому імпорті.
Очільник кліматичного напряму ООН Саймон Стілл наголосив, що наслідки екстремальної спеки вже мають масштабні людські та економічні втрати.
«Екстремальна спека [вже] вбиває мільйони людей і завдає збитків на трильйони, вдаряє по транспортних і медичних системах та підвищує ціни на базові товари для домогосподарств, зокрема продукти харчування», — сказав Стілл.
Вчені попереджають про ризик незворотних змін
Чим довше глобальна температура залишається вище 1,5°C, тим більшим стає ризик досягнення так званих кліматичних точок неповернення.
Йдеться про порогові зміни, після яких деякі природні системи можуть перейти в новий стан і втратити здатність повністю відновитися. Серед потенційно вразливих систем називають арктичну крижану шапку та тропічні ліси Амазонії.
«Цього року рекорди билися один за одним, збільшуючи ризик того, що природні системи зазнають незворотних змін, коли їх буде витіснено за межі точок неповернення», — зазначила головна радниця з питань клімату WWF UK Рут Фуллер.
