Росія за підсумками січня–вересня 2026 року опустилася з третього на четверте місце серед найбільших світових експортерів енергетичного вугілля. За цей період її постачання скоротилися на 18,6% — до 42,5 млн тонн, а найбільше падіння зафіксували на ринках Туреччини та Китаю.
Про це пише The Insider із посиланням на дані аналітичної компанії BigMint.
За три квартали 2026 року російський експорт енергетичного вугілля зменшився майже на 9,7 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Через це Росія поступилася третім місцем Південно-Африканській Республіці, яка збільшила постачання на 8% — до 52,1 млн тонн.
Загалом світова торгівля енергетичним вугіллям скоротилася на 3,2% — до 602,5 млн тонн. На зменшення російських постачань припало близько 49% загального падіння. Частка РФ на світовому ринку знизилася з 8,4% до 7,1%.
Які країни стали найбільшими експортерами вугілля
Лідером світового експорту енергетичного вугілля залишається Індонезія. За січень–вересень 2026 року вона поставила 240,3 млн тонн, що на 10% менше, ніж за аналогічний період торік.
Друге місце посіла Австралія з обсягом експорту 151,2 млн тонн — на 2% більше, ніж роком раніше. Третю позицію зайняла Південно-Африканська Республіка з 52,1 млн тонн.
Найбільше зростання серед постачальників показала Монголія. Її експорт збільшився на 73% — до 24 млн тонн.
Куди скоротилися постачання російського вугілля
Найбільше російський експорт енергетичного вугілля впав у напрямку Туреччини та Китаю. До Туреччини постачання скоротилися на 32% — до 15,7 млн тонн, а до Китаю — на 26%, до 15,1 млн тонн.
Єдиним із зазначених великих напрямків, де зафіксували зростання, стала Індія. Завдяки значним знижкам обсяг постачань туди збільшився на 63% — до 9,6 млн тонн. Це більше, ніж Росія експортувала до Індії за весь 2025 рік.
Серед причин падіння попиту аналітики називають надлишок вугілля на складах у Китаї, скорочення споживання на турецьких електростанціях і конкуренцію з боку Монголії. Додатковими чинниками стали дорожчі залізничні перевезення, фрахт і страхування суден.
Водночас дані BigMint не охоплюють увесь російський вугільний експорт. За інформацією Kpler, морські постачання російського вугілля всіх марок за той самий період, навпаки, зросли на 7,25% — до 135,86 млн тонн. The Insider пояснює розбіжність відмінностями в методиках підрахунку та категоріях продукції, які враховують аналітичні компанії.
Як скорочення експорту вплинуло на вугільну галузь РФ
Проблеми зі збутом вугілля поглибили фінансові труднощі російської вугільної промисловості. За офіційними даними «Росстату», у січні–липні 2026 року сукупний збиток вуглевидобувних компаній сягнув 178,2 млрд рублів. Збитковими були 64,5% підприємств галузі.
У Кузбасі, найбільшому вуглевидобувному регіоні Росії, станом на серпень 2026 року не працювали 20 із 93 шахт і вугільних розрізів. За рік кількість працівників вугільної галузі скоротилася зі 103 тисяч до 97,3 тисячі осіб.
За оцінками Міністерства енергетики РФ, збитки вугільної галузі за підсумками 2026 року становитимуть 300–310 млрд рублів.
