В Ізраїлі 27 жовтня відбуваються парламентські вибори. Вони можуть завершити багаторічне перебування Біньяміна Нетаньягу на чолі уряду. Це перше голосування після нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року та початку війни в секторі Гази.
За попередніми прогнозами, опозиційні сили можуть отримати в Кнесеті більше місць, ніж партія чинного прем’єр-міністра. Серед можливих претендентів на посаду глави уряду називають колишнього начальника Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Ґаді Айзенкота та лідера партії «Беяхад», міністра закордонних справ Яїра Лапіда.
Айзенкот очолює партію «Яшар». Після тривалої військової кар’єри він долучився до політики та працював у воєнному кабінеті Нетаньягу. Згодом політик залишив його, заявивши, що уряду бракує чіткої стратегії.
У своїх заявах Айзенкот дотримується поміркованішої риторики, ніж Нетаньягу, однак виступає за жорсткий підхід до питань безпеки. Після нападу ХАМАСу він втратив сина та двох племінників, які загинули під час бойових дій у Газі.
Іншим можливим претендентом на посаду прем’єра є Яїр Лапід. Він уже очолював ізраїльський уряд. Лапід також виступає за тіснішу військову співпрацю між Ізраїлем та Україною.
Які варіанти формування уряду розглядають
Кнесет налічує 120 депутатів, а для парламентської більшості потрібно щонайменше 61 місце. Тому навіть після підрахунку голосів ключовим етапом можуть стати переговори між партіями.
Серед можливих сценаріїв — формування уряду на чолі з опозицією, створення коаліції національної єдності або уряду меншості. Якщо політичним силам не вдасться домовитися, в Ізраїлі можуть призначити нові вибори.
Чому позиції Нетаньягу опинилися під тиском
Біньямін Нетаньягу повернувся на посаду прем’єр-міністра в грудні 2022 року. До цього він очолював уряд у 1996–1999 роках і з 2009-го до 2021 року, ставши однією з найвпливовіших постатей ізраїльської політики.
На його політичні позиції впливають питання відповідальності за провал системи безпеки під час нападу ХАМАСу в жовтні 2023 року, а також судовий процес у справі про корупцію. Нетаньягу заперечує звинувачення, а вироку в цій справі немає.
Водночас прем’єр підтримує тісні відносини з президентом США Дональдом Трампом і використовує їх як аргумент на користь свого лідерства.
Додатковим чинником міжнародного тиску є ордер на арешт Нетаньягу, який Міжнародний кримінальний суд видав у листопаді 2024 року у зв’язку з обвинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності під час війни в Газі. США у відповідь запровадили санкції проти МКС.
