Лідер Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не заперечує проти участі у ініційованій президентом США Дональдом Трампом «Раді миру». Однак остаточне рішення Москва ухвалить лише після консультацій і за умови використання заморожених російських активів.
Про це Путін повідомив у коментарі російським пропагандистським медіа.
За словами Путіна, він отримав особисте звернення від Трампа з пропозицією долучитися до «Ради миру» та подякував американському президенту за ініціативу. Водночас очільник Кремля доручив Міністерству закордонних справ РФ проаналізувати формат і зміст пропозиції. Також провести консультації з так званими партнерами Росії.
Лише після цього, зазначив Путін, Москва визначиться з остаточною позицією щодо участі у новому міжнародному органі.
Заморожені активи РФ як ключова умова
Путін заявив, що Росія готова внести до «Ради миру» близько одного мільярда доларів, використавши для цього частину заморожених у США російських активів. За його словами, йдеться також про обговорення з Вашингтоном можливості спрямування цих коштів на «відновлення територій» у зоні бойових дій — фактично маючи на увазі тимчасово окуповані території України.
Зазначимо, що, за оцінками, у США наразі заморожено близько 5 мільярдів доларів російських активів.
Крім того, Путін підтвердив, що найближчим часом планує контакти з представниками Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Що відомо про «Раду миру» Дональда Трампа
«Раду миру» презентували у Вашингтоні 30 вересня 2025 року в межах 20-пунктного мирного плану щодо завершення війни в секторі Гази. Документ, зокрема, передбачає створення міжнародного органу за участі президента США та колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, амністію для ХАМАС і перетворення Гази на «дерадикалізовану зону», яка не загрожує сусідам.
Трамп уже запросив до участі в «Раді миру» низку світових лідерів, зокрема президента Аргентини Хав’єра Мілея та прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Водночас ініціатива викликала різку критику з боку прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що план не погоджували з ізраїльською стороною.
Реакція світу та можливе розширення мандату
19 січня стало відомо, що Дональд Трамп офіційно запросив до «Ради миру» Володимира Путіна, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. У Кремлі тоді повідомили, що вивчають пропозицію.
Ізраїльське видання Haaretz з посиланням на дипломатичні джерела писало, що запрошення також отримала Україна. Водночас Норвегія та Франція відмовилися від участі, заявивши, що не можуть долучатися до структури, яка ставить під сумнів роль НАТО та принципи міжнародного права.
Financial Times повідомляло, що у США розглядають можливість розширення мандату «Ради миру» на інші конфлікти, зокрема війну Росії проти України та ситуацію у Венесуелі. За даними видання, в адміністрації Трампа цей формат розглядають як потенційну альтернативу ООН для врегулювання глобальних криз.
Окремо зазначається, що створення спеціальної «Ради миру» для російсько-української війни є частиною ширшої 20-пунктної мирної ініціативи, над якою нині працюють Україна, США та європейські партнери.
