НАТО переглядає підходи до стримування російської агресії та готує нову оборонну стратегію. Вона передбачає не лише зупинку ворожих військ на кордонах Альянсу, а й можливість завдавати конвенційних ударів по військових базах, логістичних центрах та промислових об’єктах у глибині російської території.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
За даними видання, на зміну традиційній обороні східного флангу НАТО, яка значною мірою спиралася на загородження та блокпости, приходить концепція активнішого стримування. Військові стратеги дійшли висновку, що самих перешкод для просування російських військ може бути недостатньо, щоб зірвати потенційний напад.
Переглянути доктрину Альянс змушує досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході. Нова концепція передбачає знищення не лише сил, які безпосередньо беруть участь у наступі, а й інфраструктури, що забезпечує їхні дії.
«Стримування конвенційних збройних сил Кремля тепер вимагає активнішого запобігання, або, військовою мовою, недопущення (denial). Це передбачає не лише знищення військ, які можуть хлинути через кордон, а й удари по військових базах, складах постачання та промислових об’єктах у тилу, на власній території Росії», – йдеться в матеріалі WSJ.
НАТО хоче позбавити Росію можливості продовжувати наступ
Цей підхід виклав у своїй «теорії перемоги» головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич. За його задумом, союзники мають спочатку зупинити першу хвилю атаки, а потім знищити спроможність противника продовжувати бойові дії.
«Ми зруйнуємо систему ведення війни, задіяну проти нас, завдаючи ударів як по силах, що наступають, так і по всьому, що підтримує, забезпечує або контролює ці сили», – заявив Гринкевич.
Видання окремо наголошує, що план не передбачає застосування ядерної зброї.
Польський генерал-майор Іренеуш Новак також вважає, що досвід українського спротиву довів необхідність відповідати на агресію силою. За його словами, оборона має включати й удари у відповідь.
«У разі збройного зіткнення з Росією ми б неодмінно хотіли завдати удару по оборонно-промисловому комплексу. Ми повинні ставитися до високоточних ударів у глибокий тил як до інструменту стримування», – наголосив Новак.
Він додав, що Москва має розуміти: напад на країни Альянсу матиме для неї відчутні наслідки. Однак для цього НАТО необхідно володіти відповідними можливостями.
Союзники нарощують запаси далекобійної зброї
Нова концепція багато в чому перегукується з тактикою України, яка атакує об’єкти, що забезпечують російську воєнну машину. Серед цілей українських далекобійних дронів і ракет – нафтопереробні підприємства, виробництва акумуляторів для безпілотників, дата-центри та склади пального.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук під час профільної конференції також наголосила на важливості далекобійних засобів ураження. Вона порівняла протиповітряну оборону зі знеболювальним: воно може полегшити симптоми, але не усуває джерело проблеми.
Для посилення таких спроможностей США модернізують і поповнюють запаси крилатих ракет Tomahawk та балістичних ракет ATACMS. Європейські країни, зі свого боку, планують збільшувати арсенали Storm Shadow, SCALP і Taurus, а також розробляють новіші й дешевші далекобійні системи.
Старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффманн зазначив, що в Європі вже анонсували щонайменше 48 проєктів зі створення недорогих крилатих ракет.
«Те, що ми побачили, доводить: ви не захочете опинитися в конфлікті високої інтенсивності, де ваш супротивник має доступ до потужних арсеналів засобів дальнього ураження, а ви самі їх не маєте», – зауважив він.
