Експрезидента Косова Хашима Тачі засудили до 25 років за воєнні злочини

Колишнього президента Косова Хашима Тачі 16 вересня засудили до 25 років ув’язнення за воєнні злочини, скоєні під час війни в Косові наприкінці 1990-х років. Суд у Гаазі визнав його винним у вбивствах, катуваннях, жорстокому поводженні та незаконному утриманні людей. Тачі провину заперечує і може оскаржити вирок.

Про це повідомляє: Reuters

58-річного Хашима Тачі судили як одного з колишніх керівників Армії визволення Косова (АВК). Під час війни 1998–1999 років він був одним із найвпливовіших її лідерів, а згодом став прем’єр-міністром і президентом Косова. Справу розглядали Спеціалізовані палати Косова в Гаазі.

Суд визнав Тачі причетним до вбивства 96 людей

За висновком суддів, Тачі несе кримінальну відповідальність за вбивство 96 людей, яких АВК вважала політичними противниками або особами, що співпрацювали із сербськими силами безпеки.

Також суд встановив незаконне або свавільне утримання 385 людей, катування 303 осіб і жорстоке поводження ще приблизно з пів сотнею людей. Reuters зазначає, що ці потерпілі не були активними учасниками бойових дій.

Головуючий суддя Чарльз Сміт заявив, що масштаб і характер злочинів були надзвичайно серйозними. За висновком суду, Тачі не лише знав про злочини, а й брав у них участь та сприяв їх вчиненню.

Суд також звернув увагу на те, що частину людей затримували та оголошували «шпигунами» чи «колаборантами» на підставі неперевіреної інформації.

За звинуваченнями у злочинах проти людяності його виправдали

Обвинувальний акт містив загалом десять пунктів: чотири звинувачення у воєнних злочинах та шість — у злочинах проти людяності.

Тачі визнали винним за чотирма пунктами воєнних злочинів: незаконне або свавільне затримання, жорстоке поводження, катування та вбивство.

Водночас колегія суддів відхилила шість пунктів щодо злочинів проти людяності. Суд дійшов висновку, що прокуратура не довела, що ці дії були частиною широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення.

Прокурори просили призначити Тачі 45 років позбавлення волі, однак суд встановив покарання у 25 років.

Засудили ще трьох колишніх керівників АВК

Разом із Тачі судили ще трьох високопоставлених представників Армії визволення Косова — Кадрі Веселі, Реджепа Селімі та Якупа Краснічі.

Усі четверо не визнавали себе винними. За підсумками процесу:

  • Хашима Тачі засудили до 25 років ув’язнення;
  • Якупа Краснічі — до 25 років;
  • Кадрі Веселі — до 18 років;
  • Реджепа Селімі — до 13 років.

Судовий процес розпочався у квітні 2023 року. Під час слухань суд заслухав 125 свідків прокуратури, сімох свідків захисту та двох свідків від представників потерпілих. У процесі офіційно брали участь 156 потерпілих.

Тачі перебуває під вартою в Гаазі з 2020 року. Тоді після підтвердження обвинувального акту він подав у відставку з посади президента Косова і добровільно прибув до суду.

У Приштині вирок зустріли протестами

За оголошенням рішення уважно стежили в Косові. У центрі Приштини тисячі людей зібралися біля великого екрана, де транслювали засідання суду.

Після оголошення вироку частина присутніх освистала рішення та скандувала ім’я Тачі. Косовська поліція разом із міжнародними силами безпеки заздалегідь готувалася до можливих заворушень. США рекомендували своїм громадянам уникати великих скупчень людей.

Для багатьох косовських албанців Тачі та інші командири АВК залишаються символами боротьби за незалежність від Сербії, тому діяльність Спеціалізованих палат і сам процес викликають значні суперечки всередині Косова. Водночас правозахисна організація Amnesty International заявила, що вирок демонструє можливість притягнення до відповідальності високопосадовців за воєнні злочини.

Що відомо про суд

Спеціалізовані палати Косова були створені у 2015 році для розгляду справ про злочини, пов’язані з діяльністю АВК. Суд працює в Гаазі, хоча є частиною правової системи Косова та застосовує косовське законодавство. У його складі працюють міжнародні судді.

Звинувачення проти Тачі, Веселі, Селімі та Краснічі стосувалися подій від березня 1998-го до вересня 1999 року на території Косова, а також у кількох місцях на півночі Албанії.

Війна в Косові 1998–1999 років завершилася після втручання НАТО та виведення сербських сил. У 2008 році Косово проголосило незалежність від Сербії. Сербія її не визнає.

Україна також офіційно не визнає незалежність Косова. У серпні після заяви Володимира Зеленського про незмінність позиції України щодо територіальної цілісності Сербії у центрі Приштини з однієї з будівель зняли український прапор.

ШТАБ.info писав, У Приштині зняли український прапор після заяви Зеленського про Сербію — ШТАБ.info

Цікаве по цій темі

Всі права захищені. Копіювання матеріалів можливе тільки за згодою редакції. Для інтернет-видань обовʼязковим є пряме посилання з відкритою індексацією у першому абзаці на статтю, що цитується. Матеріали з плашкою PROMO публікуються на комерційній основі.