Україна готова до енергетичного перемир’я з росією, однак очікує від російської сторони конкретних пропозицій — зокрема переліку об’єктів, на які має поширюватися можливе припинення ударів. Київ наполягає, що домовленість повинна охоплювати всі енергетичні об’єкти та передбачати заборону на використання проти них будь-яких видів зброї. Станом на 16 вересня такої угоди між Україною та рф немає.
Про це повідомляє: Інтерфакс-Україна з посиланням на речника Міністерства закордонних справ України Георгія Тихого.
За словами Тихого, Україна сама протягом тривалого часу пропонувала взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Якщо москва справді готова до такого кроку, вона має перейти від загальних заяв до роботи над конкретними умовами домовленості — визначити об’єкти та узгодити деталі можливого режиму припинення вогню.
Україна наполягає на забороні ударів будь-якою зброєю
Українська позиція передбачає, що під захистом мають бути не окремі електростанції чи нафтопереробні об’єкти, а вся енергетична інфраструктура, погоджена сторонами. При цьому заборона повинна стосуватися будь-яких засобів ураження — ракет, безпілотників та інших типів зброї.
Таку ж позицію 16 вересня озвучив президент Володимир Зеленський. Він пояснив, що під час нещодавнього візиту до Києва представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували обговорити припинення ударів по НПЗ та іншій енергетичній інфраструктурі. Зеленський відповів, що Україна готова до цього за умови взаємності з боку росії.
Президент також звернув увагу на різницю між енергетичними цілями двох країн. Для росії йдеться передусім про нафтову й газову інфраструктуру, тоді як для України — про електро- і газопостачання цивільного населення. Саме тому Київ пропонує чітко визначити перелік захищених об’єктів і правила, яких повинні дотримуватися обидві сторони.
Трамп заявив про домовленість, але Київ каже, що її ще немає
Нова дискусія про енергетичне перемир’я з росією активізувалася після заяви Дональда Трампа 14 вересня. Президент США повідомив, що Україна нібито погодилася не атакувати російські енергетичні об’єкти, а росія — українські. Він також пов’язав зростання світових цін на дизельне пальне з російсько-українською війною.
Однак Київ відразу уточнив, що остаточної домовленості немає. Як ШТАБ.info писав 14 вересня, Зеленський підтвердив готовність України припинити удари по критичній інфраструктурі рф лише за умови, що партнери забезпечать реальне припинення російських атак по українській енергетиці та іншій критичній інфраструктурі.
В інтерв’ю CBS, оприлюдненому 16 вересня, Зеленський ще раз наголосив: чинного енергетичного перемир’я немає. Україна продовжує відповідати на російські атаки й готова змінити цю тактику лише в разі взаємного припинення ударів.
У кремлі ідею підтримали, але домовленість не підтвердили
Кремль після заяв Трампа позитивно відреагував на саму ідею взаємного припинення ударів по енергетиці. Водночас російська сторона висунула додаткові вимоги, серед яких безпека комерційного судноплавства та послаблення міжнародних санкцій. Reuters зазначав, що на тлі цих заяв удари по енергетичних об’єктах не припинилися.
Таким чином, станом на вечір 16 вересня сторони мають політичні заяви про можливість деескалації, але не узгоджений режим припинення вогню. Україна тепер очікує від росії конкретного списку об’єктів і бачення умов, після чого параметри потенційної домовленості можна буде предметно узгоджувати.
Що з тристоронніми переговорами
Георгій Тихий також повідомив, що нових деталей щодо можливого наступного раунду тристоронніх переговорів України, США та росії поки немає. За його словами, сигнали про загальну готовність до такого формату залишаються, але конкретних домовленостей щодо нової зустрічі не оголошували.
Україна при цьому продовжує наполягати, що найбільш результативним був би формат переговорів на рівні лідерів. Київ готовий провести таку зустріч у нейтральній країні, але виключає росію та Білорусь як можливі майданчики.
