Колишній міністр оборони України Михайло Федоров після своєї відставки вперше публічно порушив питання відновлення виборів навіть за умов тривалої війни. The Economist розглядає цей крок разом із новими антикорупційними розслідуваннями як частину висхідного політичного тиску на президента Володимира Зеленського.
18 серпня Федоров опублікував дев’ятихвилинне відеозвернення, у якому заявив про необхідність знайти «законний, безпечний і реалістичний механізм» повернення повноцінного демократичного процесу, якщо війна затягнеться ще на роки. При цьому він не оголосив про участь у президентських виборах і не назвав конкретної дати можливого голосування.
The Economist у випуску The Intelligence від 20 серпня об’єднав цю історію з новими антикорупційними справами навколо людей з оточення влади, зазначивши, що для Зеленського накопичується одразу кілька політичних проблем.
Федоров заговорив про вибори через місяць після відставки
15 липня почалося переформатування уряду, після якого Федоров втратив посаду міністра оборони. Його відставка викликала протести в Києві та інших містах, а сам ексміністр поступово перетворився з члена президентської команди на окрему політичну фігуру.
У зверненні 18 серпня Федоров говорив не лише про вибори. Він заявив про «системну кризу управління», проблеми з реформами, корупцію та ситуацію, коли критерієм кадрових призначень може ставати особиста лояльність замість професійності й результату.
Саме тому заклик повернутися до питання виборів сприйняли вже не просто як дискусію про законодавство, а як політичний виклик чинній владі. The Guardian назвав його найпрямішим викликом Зеленському з боку великої української політичної фігури від початку повномасштабного вторгнення.
Чи можна провести вибори під час війни
Юридично ситуація наразі однозначна: під час воєнного стану проведення виборів президента, Верховної Ради та місцевих органів влади заборонене.
Це передбачає стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану». Сам Федоров не запропонував готової процедури, а заявив, що такий механізм необхідно розробити.
Практичних питань ще більше. Йдеться про забезпечення голосування для військовослужбовців, значна частина яких перебуває на фронті, українців за кордоном, мешканців прифронтових територій, а також про фізичну безпеку виборчих дільниць під час щоденних ракетних і дронових атак.
Окремим викликом залишається суспільна довіра до результатів голосування в умовах війни. Саме ці проблеми називав і Федоров, говорячи про необхідність гарантувати право голосу військовим, українцям за кордоном та людям у прифронтових регіонах.
Читайте також: Федоров закликав провести вибори в Україні
Хмара остаточно замінив Федорова у Міноборони
Наступного дня після звернення Федорова, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони.
За його кандидатуру проголосували 312 депутатів, двоє були проти, 20 не голосували. Таким чином кадрове питання, яке залишалося відкритим після липневої відставки Федорова, було остаточно закрите.
Паралельно НАБУ прийшло до людей з Офісу президента
Політичну напругу посилив ще один фактор.
19 серпня НАБУ та САП оголосили про спецоперацію «Форест Гамп». За версією слідства, йдеться про можливу злочинну організацію за участю чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, керівників державного банку та інших осіб. Одним з епізодів стала легалізація 150 млн грн, які, за даними слідства, використали для внесення застави за одного з фігурантів іншої великої корупційної справи.
Того ж дня президент звільнив заступницю керівника ОП Ірину Мудру. Вона підтвердила проведення обшуків та повідомлення їй про підозру, але заявила, що сама подала заяву про звільнення.
Читайте також: НАБУ розслідує походження 150 млн грн застави за Галущенка
Тема виборів повернулася в українську політику
Поки що немає ані дати виборів, ані законного механізму їх проведення під час воєнного стану.Проте політичний ефект заяви Федорова вже є. Питання, яке протягом більшої частини повномасштабної війни залишалося переважно теоретичним, повернулося до публічної дискусії вже як частина внутрішньої політичної боротьби.
І саме на це звертає увагу The Economist: заклик колишнього міністра оборони до виборів з’явився одночасно з новими антикорупційними справами та загостренням дискусії про якість державного управління. У сукупності ці фактори створюють для Зеленського один із найскладніших внутрішньополітичних періодів за останній час.
