Впродовж останніх років безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали одним з ключових чинників у бойових діях. Від масових FPV-камікадзе до довготривалих розвідувальних апаратів — українські рішення показали, що ефективність на полі бою залежить не лише від складної техніки, а й від масштабності, швидкості виробництва та тактичної адаптації.
Які існують типи безпілотників
Безпілотні системи умовно ділять на чотири класи залежно від призначення, дальності та часу польоту:
- Клас 1 — мікродрони (споживчі/тактичні): компактні безпілотники типу DJI та Autel — широко використовуються для швидкої розвідки і навчання операторів.
- Клас 2 — тактичні безпілотники середньої дальності: приклади — «Лелека-100», «Фурія». Призначені для розвідки й коригування вогню, працюють кілька годин.
- Клас 3 — оперативно-тактичні БПЛА: PD-2, Raybird-3 — здатні літати до 10–12 годин, потрібні для спостереження надвеликих ділянок і планування операцій.
- Клас 4 — стратегічні/ударні системи: приклад — Bayraktar TB-2 або великі українські «стратегічні» конструкції (VG-26 «Бобер», AQ-400) — довгий час перебування в повітрі та великі вантажопідйомність.
Вітчизняні виробники та їхні моделі
Після 2014 року в Україні з’явилися численні виробники БПЛА, багато з яких співпрацюють із силами оборони. До помітних брендів належать «Атлон-Авіа», Skyeton, DeViRo, «Укрспецсистемз», UA Dynamics та ін.
- «Фурія» (А1-СМ «Фурія»): до, приблизно, 200 км дальності, до 3 годин польоту, денні/нічні камери.
- «Лелека-100»: до 2–2,5 год у повітрі, швидкість до 120 км/год, коригування до 50 км.
- PD-2: до 12 год польоту, дальність зв’язку до, приблизно, 220 км, може нести бойове навантаження до 3 кг.
- «Валькірія» (АСУ-1): майже 2 години польоту, моніторинг та коригування вогню.
- Punisher (UA Dynamics): легкий ударно-розвідувальний комплекс, дальність до 45 км, може нести некеровані бомби UB-75HE.
- VG-26 «Бобер», AQ-400, UJ-22 та інші: приклади «стратегічних» і далекодіючих безпілотників українського виробництва з різним ступенем масовості й технічної складності.
Масове виробництво та «економіка» дронів
Україна показала підхід «масового та дешевого виробництва»: прості конструкції, найдоступніші матеріали, прискорені цикли затвердження та локальні майстерні. Це призвело до великого виробництва FPV-дронів (за оцінками, десятки тисяч одиниць; наприклад, у грудні 2023 року говорили про понад 50 тис. подібної техніки). Такий підхід мінімізує витрати та дозволяє регулярно поповнювати запаси техніки на фронті — головне завдання тут не тривалість служби дрона, а його здатність «дістатися до цілі» та виконати місію.
Дрони-камікадзе: тактика, види і ефективність
Наймасовіший сегмент — безпілотники-камікадзе (FPV). Їхні переваги:
- висока точність при атаках на невеликі й рухомі цілі;
- низька собівартість, що дозволяє повторні атаки;
- простота виготовлення і можливість швидкого ремонту/заміни.
Існує також кілька підвидів:
- Малі керовані камікадзе (тактичні): наприклад, AQ-100 Bayonet або дерев’яні «качки» — дешеві рішення з дальністю до десятків кілометрів.
- Безпілотники FPV: короткий час польоту (декілька хвилин), висока маневреність, часто оснащені «підручним» вибуховим вантажем.
- «Бомбардувальні» мультикоптери (Вампір/«Баба-Яга»): мультикоптери, що несуть кілька зарядів/бомб, можуть скидати боєприпаси на ворожі укриття або техніку.
Ефективність даної зброї полягає в тому, що у певних епізодах FPV-камікадзе демонструють неймовірну ефективність проти бронетехніки та вогневих позицій — при порівняльно низькій вартості вони можуть давати значний тактичний результат.
Інновації в боротьбі з ворожими дронами
Один із прикладів протидії — безпілотники зі спареними дробовиками, які використовують картеч (прим. ред. — артилерійський снаряд, що складається з великої кількості куль, який призначений для ураження цілей на близькій відстані) для ураження легких БПЛА противника. Ідея проста — дробові кулі мають невеликі індивідуальні енергетичні характеристики, але широке розсіювання підвищує шанс влучити в крихкий корпус дрона. Такі системи вже були продемонстровані в практиці й показали реальні результати у відбитті ворожих розвідувальних квадрокоптерів.
Тактичні принципи застосування та майстерні зброї
Український підхід до застосування безпілотників базується на кількох ключових принципах:
- масовість і різнорідність парку БПЛА;
- низька собівартість та простота конструкцій;
- мінімальні вимоги до технічного обслуговування та швидке відновлення комплектів;
- комбінація розвідувальних і ударних систем (розвідник знаходить, FPV-камікадзе атакує);
- адаптація під місцеві умови.
Одна з ключових переваг — децентралізоване виробництво: невеликі майстерні випускають сотні й тисячі простих, але робочих безпілотників. Це унеможливлює зупинку поставок після ураження однієї фабрики та робить ланцюжки постачання надзвичайно стійкими.
Український досвід показує, що інновації в застосуванні безпілотників — не стільки про супертехнології, скільки про швидкість адаптації, масовість і практичність. Від FPV-камікадзе до стратегічних апаратів — кожен тип БПЛА виконує свою роль. Масштабне виробництво, прості конструкції і нестандартні рішення стали важливими чинниками, які роблять українські безпілотники помітною силою на сучасному полі бою.
