У росії звільнили головного економіста держкорпорації розвитку Внешекономбанку (ВЕБ.РФ) Андрія Клепача після того, як у медіа розійшлися його заяви про економічні наслідки затяжної війни. Клепач стверджував, що росія не зможе виграти «війну на виснаження», а її технологічне та економічне відставання від світу продовжуватиме зростати.
Про звільнення Клепача 16 серпня повідомило видання The Bell із посиланням на двох його знайомих. За словами одного зі співрозмовників, глава Внешекономбанку Ігор Шувалов ухвалив рішення після «дзвінка зверху». Інший співрозмовник також пов’язав звільнення з виступом економіста. Сам Внешекономбанку підтвердив «Ведомостям», що Клепач залишив посаду, однак офіційно причину не назвав.
Клепач пропрацював головним економістом Внешекономбанку близько 12 років. До цього він десять років працював у російському Мінекономрозвитку, зокрема у 2008–2014 роках був заступником міністра.
Що саме сказав Клепач
Резонанс спричинив не новий виступ. Свої оцінки Клепач озвучив ще 21 травня 2026 року під час засідання Нікітського клубу в доповіді «Економіка Росії та геополітичні виклики». Стенограму виступу опублікували відкрито, але широка увага до неї з’явилася лише у серпні.
Економіст визнав, що російська економіка виявилася стійкішою до санкцій, ніж багато хто очікував. Однак, за його словами, ця стійкість не означає перемоги: витрати продовжують накопичуватися, а темпи розвитку росії поступаються конкурентам.
Особливо показовою стала його оцінка України. Клепач визнав, що попри руйнування та демографічні проблеми українська економіка продовжує працювати, зокрема завдяки масштабній зовнішній допомозі. Тому розрахунок на те, що Україна економічно «не витримає» раніше за росію, він назвав ілюзією.
За словами Клепача, росія програє технологічну й економічну конкуренцію США та Китаю, а за окремими напрямками — навіть Україні. Його висновок був доволі однозначним: «У нас є ілюзія, що там усе впаде. Не впало і не впаде».
Офіційні цифри частково підтверджують його оцінку
Цікаво, що песимізм головного економіста ВЕБ.РФ не надто розходиться з останніми прогнозами самого Банку росії.
У серпні російський центробанк знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0–1%. У другому кварталі економіка зросла лише приблизно на 0,8% у річному вимірі, а на третій квартал регулятор очікує подальше сповільнення — приблизно до 0,5%.
Ще показовіша ситуація з інвестиціями. Прогноз Банку росії щодо валового накопичення основного капіталу на 2026 рік погіршено до діапазону від мінус 1,5% до плюс 0,5%. Одночасно прогноз інфляції підвищили до 6–7%.
Клепач прогнозував, що у 2027 році російський ВВП зросте лише на 1–1,5% і надалі росія залишатиметься нижче світових темпів економічного розвитку. Банк росії поки дещо оптимістичніший і очікує у середньостроковій перспективі 1,5–2,5%.
Не обвал, а поступове виснаження
І це, ймовірно, найважливіша частина виступу Клепача.
Він не стверджував, що російська економіка завтра впаде або що у кремля раптово закінчаться гроші на війну. Навпаки, економіст прямо говорив, що система здатна виживати й надалі.
Проблема в іншому: дедалі більша частина ресурсів спрямовується на підтримання війни та відновлення втрат замість технологічного розвитку й продуктивних інвестицій. У результаті країна може продовжувати функціонувати, водночас дедалі сильніше відстаючи від конкурентів.
На цей процес додатково впливають удари України по російській паливно-енергетичній інфраструктурі. Як раніше повідомляв ШТАБ.info, лише за 40 днів СБУ заявила про ураження 14 російських НПЗ, десятків нафтобаз, резервуарних парків, нафтоперекачувальних станцій і терміналів.
Наслідки цих ударів уже помітні всередині росії. На тлі проблем із переробкою пального там різко зріс інтерес до так званих міні-НПЗ: у липні кількість пошукових запитів щодо таких установок зросла в десятки разів. Детальніше про це писав ШТАБ.info.
Саме тому історія зі звільненням Клепача важлива не стільки як черговий кадровий скандал. Один із найвідоміших російських макроекономістів фактично поставив під сумнів фундаментальну ставку кремля — що росія має більше ресурсів і просто зможе чекати довше, ніж Україна та її союзники.
А після того, як ці слова стали широко цитуватися, економіст втратив посаду.
