Звільнення Аушвіца: 81 рік пам’яті про один із найстрашніших злочинів ХХ століття
27 січня 1945 року радянські війська звільнили Аушвіц — один із найбільших і найжорстокіших нацистських концтаборів, що діяв на території окупованої Польщі майже п’ять років. Відтоді ця дата відзначається у світі як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Події, пов’язані зі звільненням Аушвіца, стали символом викриття масштабів злочинів нацистського режиму.
Аушвіц був не одним табором, а цілим комплексом концентраційних таборів і таборів смерті поблизу польського міста Освенцим. Найбільшими з них були Аушвіц I — адміністративний центр із сумнозвісним написом Arbeit macht frei, табір смерті Аушвіц II (Біркенау), де загинуло понад мільйон людей, а також трудовий табір Аушвіц III-Моновіц, що працював на потреби німецького хімічного концерну IG Farben.
Загалом до таборів Аушвіца було депортовано близько 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були вбиті. Переважну більшість жертв становили євреї — близько 960 тисяч людей. Також серед загиблих — десятки тисяч поляків, ромів, радянських військовополонених і представників інших національностей. Ті, хто не загинув одразу в газових камерах, помирали від голоду, катувань, хвороб або внаслідок медичних експериментів.
⚠️ Увага: архівні фото та описи подій, пов’язаних з Аушвіцом, можуть бути психологічно важкими для сприйняття.
Звільнення Аушвіца відбулося під час Вісло-Одерської наступальної операції військ 1-го Українського та 1-го Білоруського фронтів. Визволення табору не було окремою військовою ціллю — радянські підрозділи вийшли до нього в процесі наступу на захід. Один із учасників тих подій, Іван Мартинушкін, згадував, що солдати були шоковані виглядом виснажених в’язнів, які ледь трималися на ногах.
Напередодні визволення нацисти організували так звані «марші смерті», під час яких тисячі в’язнів були примусово перегнані вглиб території Третього рейху. Лише з Аушвіца вивели близько 60 тисяч людей, з яких від 9 до 15 тисяч загинули дорогою.
Коли 27 січня 1945 року війська Червоної армії увійшли до Аушвіца, там залишалося близько 7 тисяч тяжкохворих і виснажених в’язнів, серед яких було багато дітей. У таборах було знайдено сотні тіл загиблих, гори одягу, особистих речей та близько семи тонн волосся — докази масштабів масового знищення людей.
Нацисти намагалися знищити сліди своїх злочинів, підриваючи крематорії та спалюючи документи. Однак звільнення Аушвіца зробило неможливим приховування правди про Голокост, який став однією з найтрагічніших сторінок світової історії.
