Міжнародне журі 61-ї Венеційської бієнале, відкриття якої заплановане на 9 травня 2026 року, оголосило про відставку. Про це повідомляє ArtReview.
У заяві члени журі зазначили, що рішення набуло чинності 30 квітня 2026 року та пов’язане з їхньою попередньою «Декларацією про наміри», оприлюдненою 22 квітня. Саме ця декларація стала ключовим фактором, що призвів до кризи навколо одного з найпрестижніших мистецьких заходів світу.
Що передбачала Декларація намірів
У своїй декларації журі чітко окреслило принципову позицію: вони відмовляються розглядати павільйони тих країн, чиї лідери обвинувачуються Міжнародним кримінальним судом у злочинах проти людяності.
Фактично це означало виключення з конкурсу росії, де Володимир путін обвинувачується у незаконній депортації українських дітей, а також Ізраїлю, де Біньямін Нетаньягу закидають удари по цивільному населенню та використання голоду як інструменту війни.
Журі підкреслило, що Венеційська бієнале історично є платформою, яка поєднує мистецтво з актуальними викликами часу. Саме тому, на їхню думку, неможливо ігнорувати зв’язок між художнім представництвом країни та діями держави, яку вона представляє.
У документі також зазначалося, що члени журі діють у межах кураторського бачення виставки «In Minor Keys», створеної під керівництвом покійної Койо Коуо. Вони заявили про намір захищати права людини та підтримувати концепцію, яка закликає «відмовитися від видовища жаху» та звернути увагу на більш тихі, але глибокі гуманістичні сенси мистецтва.
Причина відставки — принципова позиція
Після оприлюднення декларації ситуація навколо журі Венеційської бієнале загострилася. Їхнє рішення викликало значний міжнародний резонанс, зокрема через повернення росії до участі у виставці після перерви з 2022 року та присутність Ізраїлю.
У підсумку члени журі заявили, що не можуть відступити від задекларованих принципів, і саме тому ухвалили рішення про відставку. Усі учасники підписали відповідний документ.
Хто входив до складу журі
Журі Венеційської бієнале очолювала Соланж Олівейра Фаркаш — засновниця та художня директорка Associao Cultural Videobrasil. До складу також входили:
- Зої Батт — кураторка та засновниця in-tangible institute,
- Ельвіра Дьянгані Осе — художня директорка Бієнале громадського мистецтва Абу-Дабі,
- Марта Кузма — професорка Єльської школи мистецтв,
- Джованна Заппері — історик мистецтва та професорка Женевського університету.
Саме це журі мало визначити переможців у номінаціях «Золотий» та «Срібний леви», а також відзначити найкращу національну участь серед понад 100 художників виставки.
Усі члени підписали відповідний документ.
Міжнародний скандал навколо бієнале
Ситуація навколо журі Венеційської бієнале стала частиною ширшого міжнародного конфлікту. Раніше організатори вже виключили росію та Ізраїль з-поміж претендентів на головні нагороди, аргументуючи це юридичними звинуваченнями проти їхніх керівників.
Крім того, Європейська комісія пригрозила переглянути фінансування заходу через можливу участь росії. Детальніше про це — у матеріалі Штаб.інфо.
Україна також втрутилася у ситуацію: міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ порушує питання щодо недопущення видачі віз російським учасникам бієнале з боку Італії як країни-організатора.
Що далі
Відставка журі Венеційської бієнале ставить під питання прозорість та подальший перебіг конкурсу, адже до відкриття заходу залишаються лічені дні. Наразі організатори не оголосили, чи буде сформовано новий склад журі, або ж конкурсна програма зазнає змін.
Скандал навколо журі Венеційської бієнале демонструє, наскільки тісно сучасне мистецтво переплетене з глобальною політикою — і як рішення у культурній сфері можуть мати серйозні міжнародні наслідки.
