Господарський суд Києва задовольнив позов прокуратури та постановив повернути у державну власність комплекс будівель колишнього Жовтневого палацу — нині Міжнародного центру культури і мистецтв. Жовтневий палац повернули державі після того, як прокуратура оскаржила право власності Федерації професійних спілок України на пам’ятку національного значення.
Орієнтовна вартість комплексу становить близько 1 млрд гривень.
Про це повідомляє: Київська міська прокуратура
Чому прокуратура вимагала повернути Жовтневий палац
Будівля колишнього Жовтневого палацу має статус пам’ятки культурної спадщини національного значення. Вона також входить до переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації та мають перебувати виключно у державній власності.
Попри це, Федерація професійних спілок України свого часу зареєструвала право власності на комплекс за собою. У прокуратурі наголошували, що перебування пам’ятки у приватній власності створювало ризик її подальшого відчуження.
Ще у січні 2026 року Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду столиці з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. Тоді суд відкрив провадження у справі.
Прокуратура також звертала увагу на проблеми зі збереженням пам’ятки. Зокрема, охоронний договір на будівлю уклали лише у 2025 році — після окремого судового рішення, ухваленого за позовом прокурора.
Тепер суд погодився з аргументами прокуратури та задовольнив позов про повернення комплексу державі.
Комплекс оцінюють приблизно в мільярд гривень
За інформацією Фонду державного майна України, орієнтовна вартість комплексу будівель становить близько 1 млрд грн.
Колишній Жовтневий палац є одним із найбільших концертних майданчиків України. Нині комплекс працює як Міжнародний центр культури і мистецтв.
Будівлю звели у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Спочатку вона була корпусом Київського інституту шляхетних дівчат, а згодом використовувалася різними державними установами.
У будівлі НКВС розстрілював українську інтелігенцію
З палацом пов’язані й трагічні сторінки української історії. За даними прокуратури, у його стінах співробітники НКВС розстрілювали представників української інтелігенції.
Серед них — письменники та митці Кость Буревій, Олекса Близько, Григорій Косинка, Тарас та Іван Крушельницькі, Дмитро Фальківський. Під час Другої світової війни будівлю також використовувало німецьке гестапо.
Статус пам’ятки національного значення споруда отримала у 1979 році.
Цікаво, що ще на початку 2026 року Національний будинок музики розглядав МЦКМ як можливе приміщення для свого майбутнього «Будинку музики» — із музеєм, інститутом музики та експериментальними лабораторіями. Реалізацію такого задуму тоді безпосередньо пов’язували з можливим поверненням комплексу у державну власність.
Матеріал про іншу пам’ятку, яку прокуратура повернула громаді: «Лігво Вовка» повернулося громаді: як прокуратура Одещини відстояла історичну спадщину.
