Помер В’ячеслав Брюховецький — літературознавець, педагог, один із засновників Народного руху України та перший президент відродженої Києво-Могилянської академії. Йому було 79 років. Він належав до покоління інтелектуалів, які наближали незалежність України, а після її проголошення взялися створювати нові українські інституції.
Брюховецький пішов із життя 12 листопада 2026 року. Про смерть повідомили в Києво-Могилянській академії, про це йдеться на Facebook-сторінці академії.Університетська спільнота наголосила на його визначальній ролі у відродженні закладу та становленні української освіти.
Помер В’ячеслав Брюховецький: людина, яка повернула Могилянку
Ідею відновити Києво-Могилянську академію Брюховецький публічно запропонував ще до проголошення незалежності — 11 вересня 1990 року на засіданні Української наукової асоціації. Йшлося про створення сучасного університету на історичній території академії.
Для реалізації задуму потрібно було зібрати викладачів, розробити навчальну концепцію, знайти підтримку й кошти. Брюховецький підготував концепцію та статут університету, створив Києво-Могилянське братство, залучав закордонних громадських діячів і доброчинців. Він фактично організував команду, яка перетворила ідею відродження на працюючий навчальний заклад.
Відновлення діяльності академії отримало офіційну основу 19 вересня 1991 року, коли з’явилося відповідне розпорядження голови Верховної Ради. Урочисте відкриття університету та посвята перших вступників у студенти відбулися 24 серпня 1992 року — у першу річницю незалежності України.
За інформацією самого університету, Брюховецький разом із науковцями та викладачами розробляв Могилянку як інноваційний дослідницький університет. Команда визначала його структуру, напрями підготовки та організацію наукової роботи.
Як він збирав університет заново
Відродження Могилянки складалося з конкретних організаційних кроків. У жовтні 1991 року Брюховецького затвердили директором-організатором виконавчої дирекції з відродження академії та доручили набирати фахівців. Уже в листопаді він залишив роботу в Інституті літератури, щоб зосередитися на університетському проєкті.
На початку березня 1992 року Брюховецький разом з Олексієм Гаранем, Сергієм Іванюком і Мирославом Кратком вирушив до Канади та США. Вони знайомилися з роботою університетів, а Брюховецький представляв задум відновлення академії на зустрічах з українською діаспорою. Так майбутній університет здобував міжнародні зв’язки та підтримку.
У 1991 році він очолив виконавчу дирекцію відродження академії, у 1992–1994 роках був ректором, а з 1994 до 2007 року — президентом НаУКМА. Після завершення керівництва став її почесним президентом.
За даними університетського музею, у 1992 році Могилянка мала 227 студентів, а у 2007-му — вже 3149. За цей час відроджений заклад виріс у повноцінний університет із власною академічною спільнотою.
Його внесок в освіту виходив за межі Києва
Брюховецький долучився і до створення «Миколаївської Могилянки». У січні 1996 року вчена рада НаУКМА підтримала відкриття Миколаївської філії, після чого він як президент університету підписав відповідний наказ.
Згодом на основі філії сформувався окремий університет — нинішній Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Тому освітня спадщина Брюховецького пов’язана також із розвитком університетського середовища на півдні України.
Народний рух і громадянська відповідальність
В’ячеслав Брюховецький був одним з ініціаторів створення Народного руху України. Його громадська діяльність розгорталася паралельно з науковою та освітньою роботою: участь у національному відродженні продовжилася розбудовою університету вже в незалежній державі.
У 2011 році він став одним із засновників ініціативної групи «Першого грудня». До неї також увійшли Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Мирослав Маринович, Мирослав Попович та інші українські інтелектуали.
Об’єднання виникло у двадцяту річницю референдуму про незалежність України. Його учасники порушували питання відповідальності громадян і влади, людської гідності та цінностей, на яких має розвиватися суспільство.
Літературознавець, який досліджував Зерова, Костенко та Петрова
В’ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року. Того ж року його родина переїхала до Черкас. У 1974 році він закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, працював у газеті «Літературна Україна», а згодом — в Інституті літератури.
Як дослідник він займався історією та теорією літератури, природою літературної критики. Серед його праць — книжки «Силове поле критики», «Микола Зеров» і «Ліна Костенко». Окремий напрям його роботи стосувався спадщини Віктора Петрова: Брюховецький упорядкував тритомне видання його наукових розвідок та підготував дослідження про нього.
Він також очолював редакційні колегії енциклопедичних видань про Києво-Могилянську та Київську духовну академії. Власну книжкову колекцію й особистий архів передав науковій бібліотеці НаУКМА.
За що Брюховецький отримав звання Героя України
25 червня 2007 року В’ячеславу Брюховецькому надали звання Героя України з врученням ордена Держави. Його відзначили за внесок у національне відродження, розвиток освіти й науки та багаторічну наукову, педагогічну і громадську діяльність.
Найпомітнішим результатом цієї роботи залишилася відроджена Могилянка. У повідомленні про смерть Брюховецького університетська спільнота наголосила: справа його життя продовжується в університеті, людях, яких він об’єднав, та цінностях, які відстоював.
Читайте також на ШТАБ.info: історія випускника Могилянки, історика й захисника України Віталія Штефана.
