152 представники української медіаспільноти загинули від початку повномасштабної війни.
Такі дані оприлюднила Національна спілка журналістів України (НСЖУ). Також організація повідомила, що у першому півріччі 2026 року зафіксувала 80 підтверджених випадків впливу російської агресії на журналістів і редакції.
Моніторинг охоплює лише перевірені випадки. До нього увійшли поранення журналістів, руйнування редакцій, пошкодження житла та майна. Крім того, враховано інші наслідки російських ракетних ударів і атак безпілотників.
Загиблі та поранені журналісти
За інформацією НСЖУ, у першому півріччі 2026 року загинули десять журналістів і працівників медіа. Усі вони проходили службу у складі Сил оборони України.
Водночас організація підтвердила загибель ще двох медійників. Вони загинули під час військової служби у 2023–2024 роках.
Серед цивільних журналістів смертельних випадків цього року не було. Проте поранення отримали Ігор Левенок, Оксана Рудик та Ольга Каліновська.
Загалом 152 представники української медіаспільноти загинули від початку повномасштабного вторгнення. Із них 21 журналіст виконував професійні обов’язки. Ще десять людей стали цивільними жертвами російських атак. Водночас 121 медійник загинув у складі Сил оборони України.
Яких втрат зазнали редакції
Російські атаки продовжують завдавати шкоди українським медіа. За шість місяців 2026 року НСЖУ зафіксувала 35 випадків пошкодження житла або майна журналістів.
Крім цього, постраждали 28 редакцій та інших медіаоб’єктів. Дві редакції були повністю знищені.
Також журналісти 14 разів потрапляли під обстріли під час виконання редакційних завдань. Ще у трьох випадках цивільні журналісти дістали поранення.
Найбільше інцидентів сталося у травні. Причиною стала масована атака Росії на Київ у ніч проти 24 травня. Тоді пошкоджень зазнали редакції УНІАН, «Ґрати», «Реальна газета», студії ARD, Deutsche Welle та офіс Київської організації НСЖУ.
Дрони змінили умови роботи журналістів
У НСЖУ зазначають, що FPV-дрони стали однією з головних загроз для журналістів. Якщо раніше найбільша небезпека існувала біля лінії фронту, то тепер ризики виникають і далеко від бойових дій.
Крім того, маркування PRESS уже не гарантує безпеки. За даними моніторингу, щонайменше чотири журналісти у спеціальному спорядженні стали цілями російських атак.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко заявив, що організація документує кожен підтверджений випадок. За його словами, ці матеріали допоможуть підтримати постраждалих журналістів і стануть доказами для міжнародного правосуддя.
Українські журналісти залишаються у полоні
За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських журналістів незаконно утримуються в Росії. У першому півріччі 2026 року звільнити жодного з них не вдалося.
Водночас спілка планує передати результати моніторингу міжнародним організаціям. Також вона закликає демократичні країни посилити підтримку програм безпеки для журналістів та тиск на Росію.
