Гренландські акули, які мешкають у холодних водах Північної Атлантики та Арктики, виявилися найдовговічнішими хребетними на планеті. Так, деякі з них можуть жити майже 400 років. Визначити їхній вік вченим допоміг несподіваний фактор — наслідки випробувань ядерної зброї.
Про це пише видання IFLScience.
Ще раніше дослідники припускали, що ці акули живуть дуже довго, адже ростуть надзвичайно повільно. Лише на кілька сантиметрів за кілька років, досягаючи понад 5 метрів у довжину. Однак традиційні методи визначення віку, наприклад за кістками чи лускою, для них не підходять через відсутність твердих тканин.
Прорив стався у 2016 році, коли міжнародна група науковців застосувала радіовуглецевий аналіз до кришталиків очей акул. Особливість цього методу в тому, що тканини в центрі кришталика формуються ще до народження і зберігають хімічний «слід» того часу.
Ключову роль відіграв так званий «ядерний імпульс» — різке зростання рівня радіоактивного вуглецю в атмосфері після випробувань термоядерної зброї у середині ХХ століття. Цей слід потрапив і в морське середовище, що дозволило визначити, які акули народилися після цього періоду. А відтак — побудувати модель їхнього росту.
На основі цих даних вчені оцінили, що найстаріші особини можуть досягати віку близько 392 років, а середня тривалість життя становить понад 270 років. Статевої зрілості ці акули досягають лише приблизно у 150 років.
Гренландські акули також відомі своєю повільністю — вони рухаються зі швидкістю до 2,9 км/год, що робить їх одними з найповільніших акул у світі. Попри це, вони здатні полювати навіть на тюленів, підкрадаючись до них під час сну.
Дослідники наголошують, що через повільний ріст і пізнє дозрівання цей вид особливо вразливий до вилову, тому потребує обережного підходу до збереження.
