Нове дослідження показало, що для 49% українців вишиванка залишається символом національної ідентичності, а не просто святковим чи традиційним одягом. Водночас більшість громадян носять її лише кілька разів на рік — переважно на державні, національні або офіційні події.
Про це повідомляє Gradus
Що означає вишиванка для українців
За результатами опитування, майже половина респондентів сприймає вишиванку насамперед як символ національної ідентичності. Ще близько чверті українців вважають її традиційним святковим одягом. Водночас лише 3% опитаних розглядають вишиту сорочку як частину повсякденного гардероба.
Для багатьох українців вишиванка символ ідентичності ще й тому, що вона пов’язана з відчуттям приналежності до культури, родинної пам’яті та історії. Уявлення про «справжню» вишиванку також залишається тісно пов’язаним з автентичністю: майже половина опитаних назвали важливою наявність орнаментів із символічним значенням, а 41% — натуральну тканину.
Як часто українці носять вишиванку
Попри сильне символічне значення, вишиванка для більшості українців залишається одягом для особливих нагод. Згідно з дослідженням, 37% респондентів мають щонайменше одну вишиванку, ще 28% — дві або три. При цьому 44% українців вдягають її кілька разів на рік, 17% — лише раз на рік, а третина не носить взагалі.
Найчастіше вишиванку вдягають на національні та державні свята — таку нагоду назвали 72% опитаних. Ще 40% носять її на офіційні або публічні заходи.
Молодь інтегрує вишиванку у повсякденність
Цікаво, що молодь загалом рідше носить вишиванку, однак саме молодші українці активніше вписують її у щоденний стиль. Серед респондентів віком 18–23 роки 23% носять вишиванку на навчання або роботу — це найвищий показник серед усіх вікових груп.
Соціологиня Євгенія Близнюк зазначає, що навіть якщо вишиванку не носять щодня, вона залишається важливим культурним маркером. Для молодшого покоління вона дедалі частіше стає не лише святковим атрибутом, а й способом самовираження.
Сам День вишиванки, за даними опитування, відзначають 32% українців. Дослідження проводили 6–7 травня 2026 року методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком 18–60 років із міст, де проживає понад 50 тисяч людей, без урахування тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій.
