У Чехії завершився перший тур виборів до Сенату, за підсумками якого прозахідні опозиційні сили зберегли сильні позиції у верхній палаті парламенту. Попри те, що партія прем’єр-міністра Андрея Бабіша ANO провела найбільше кандидатів до другого туру серед окремих політичних сил, жоден її представник не зміг здобути перемогу вже в першому раунді. Остаточний розподіл мандатів визначиться 16–17 жовтня.
Про це повідомляє: Чеське статистичне управління
Вибори до Сенату Чехії: які результати першого туру
Голосування відбулося 9–10 жовтня одночасно з місцевими виборами. Громадяни обирали 27 сенаторів із загального складу верхньої палати парламенту, яка налічує 81 місце. За офіційними даними Чеського статистичного управління, у першому турі взяли участь 154 кандидати. Одразу п’ятеро претендентів змогли подолати необхідний 50-відсотковий бар’єр і здобули сенаторські мандати без повторного голосування.
Жоден із п’яти переможців не представляє партію ANO прем’єр-міністра Андрея Бабіша. Четверо обраних сенаторів належать до опозиційних політичних сил. Серед кандидатів, які перемогли вже в першому турі, — Ян Гроліх, Ян Груліх, Ян Соботка, Томаш Фіала та Збинек Лінгарт. За решту 22 місць боротьба продовжиться у другому турі.
Партія Бабіша отримала 13 кандидатів у другому турі, опозиція — 26
Політичний рух ANO, очолюваний Андреєм Бабішем, провів до другого туру 13 кандидатів. Водночас прозахідні опозиційні партії та об’єднання матимуть загалом 26 кандидатів у вирішальному раунді. У багатьох округах опозиційні політичні сили створювали широкі коаліції, щоб конкурувати з представниками владної партії.
Результати першого туру свідчать, що ANO залишається впливовою політичною силою, однак не отримала переваги, достатньої для швидкого розширення свого представництва у Сенаті. Остаточний склад верхньої палати стане відомим лише після голосування 16–17 жовтня. Саме тоді визначиться, наскільки успішно опозиційні партії зможуть зберегти свої позиції.
Чому ці вибори стали випробуванням для уряду Бабіша
Андрей Бабіш повернувся на посаду прем’єр-міністра після парламентських виборів у жовтні 2025 року. Його політичний рух ANO сформував коаліційний уряд із партіями «Автомобілісти за себе» та «Свобода і пряма демократія» (SPD). Нинішні вибори стали першим великим загальнонаціональним електоральним випробуванням для нового уряду.
Під час передвиборчої кампанії Бабіш зосереджувався переважно на внутрішніх економічних питаннях: цінах на енергоносії, пенсіях, вартості життя та доступності житла. Водночас його уряд зайняв стриманішу позицію щодо підтримки України та окремих політик Європейського Союзу. Партнери ANO по урядовій коаліції виступають за скорочення допомоги Україні та критикують частину європейських ініціатив. Жоден із кандидатів від двох молодших коаліційних партій не вийшов до другого туру сенатських виборів.
Що означають результати виборів для України
Для України важливим залишається політичний баланс між урядом Чехії, президентом Петром Павелом та парламентом. На відміну від уряду Бабіша, чеський президент і більшість опозиційних партій послідовно підтримують військову та політичну допомогу Україні. Тому результати виборів до Сенату можуть вплинути на можливості урядової коаліції реалізовувати свої законодавчі ініціативи.
Сенат не визначає зовнішню політику держави самостійно, однак має вагому роль у законодавчому процесі, зокрема під час розгляду конституційних змін. Верхня палата також бере участь у затвердженні суддів Конституційного суду та може стримувати просування окремих урядових законодавчих ініціатив. Збереження опозиційної більшості означатиме, що уряд Бабіша не матиме повного політичного контролю над обома палатами парламенту.
Водночас навіть сильні позиції опозиції у Сенаті не гарантують автоматичного збереження всіх програм допомоги Україні, оскільки рішення щодо фінансування та зовнішньої політики значною мірою залежать від уряду. Як раніше повідомляв ШТАБ.info, після зміни влади в Чехії частина держав скоротила участь у чеській ініціативі із закупівлі боєприпасів для України. При цьому уряд Бабіша не скасував саму програму, хоча раніше критикував її.
Що показали місцеві вибори в Чехії
Одночасно з першим туром сенатських виборів у Чехії обирали представників місцевого самоврядування. За даними статистичного управління, явка на місцевих виборах становила 48%, що перевищує показник 2022 року. Загалом виборці обрали понад 61 тисячу представників місцевих рад. Як і під час попередніх кампаній, значну частину мандатів отримали незалежні кандидати та місцеві політичні об’єднання.
Партія ANO перемогла в шести регіональних центрах країни, що на два менше, ніж на виборах 2022 року. У Празі партії Бабіша перемогти не вдалося. Таким чином, результати місцевих виборів також демонструють неоднорідну підтримку політичної сили прем’єр-міністра в різних регіонах країни.
Остаточні результати виборів до Сенату Чехії будуть відомі після другого туру, запланованого на 16–17 жовтня 2026 року.
