У 2000-х роках Володимир Путін під час розмов із президентом США Джорджем Бушем-молодшим неодноразово скаржився на втрату контролю над Україною після розпаду СРСР та нарікав, що росія не входить до НАТО.
Про це свідчать документи, оприлюднені американською неурядовою організацією National Security Archive.
В одному з документів 2001 року Буш наголошує, що «сильна росія» відповідає інтересам США, та пропонує переосмислити нові загрози. У відповідь Путін говорить про необхідність «чесних відносин». Він пояснює свою популярність у росії тим, що він, мовляв, підтримує людей, які почуваються обманутими масштабними змінами після розпаду СРСР.
Російський лідер заявляє, що незалежність України, Казахстану та інших держав стала наслідком «доброї волі» радянського керівництва. За його словами, росіяни «добровільно відмовилися від тисяч квадратних кілометрів території», що він називає «нечуваним кроком».
Путін також виправдовує війну в Чечні, стверджуючи, що після виходу РФ у 1996 році туди нібито прийшли «арабські радикали». Він скаржиться на невирішене питання боргів росії на саміті «Великої вісімки».
Окремо в документах зафіксовано невдоволення путіна тим, що росія не є членом НАТО. Він згадує, що СРСР ще у 1954 році подавав заявку на вступ до Альянсу, однак отримав відмову, і припускає, що за нових умов росія могла б стати союзником НАТО.
У розмові 2008 року путін уже називає Україну «штучною державою», створеною за радянських часів, і заявляє про категоричне неприйняття її вступу до НАТО, погрожуючи «постійними проблемами» у разі такого сценарію. Водночас він додає, що, на його думку, рішення про вступ мало б ухвалюватися лише після підтримки більшістю населення.
