Європейські уряди розпочали масштабний перехід на власні цифрові платформи для спілкування чиновників, поступово відмовляючись від популярних месенджерів, таких як WhatsApp і Signal. Про це повідомляє POLITICO.
Чому Європа відмовляється від популярних месенджерів
Країни, зокрема Франція, Німеччина, Польща, Нідерланди, Люксембург і Бельгія, вже впроваджують внутрішні системи обміну повідомленнями для державних службовців. Основна мета урядових месенджерів — забезпечити контроль над даними та знизити ризики витоку конфіденційної інформації.
Як зазначила міністерка цифровізації Нідерландів Віллемейн Аердтс, використання сторонніх платформ створює стратегічні ризики: державні комунікації відбуваються через сервіси, на які уряди не мають жодного впливу.
Цей тренд напряму пов’язаний із прагненням Європи до цифрового суверенітету. WhatsApp належить американській компанії Meta, а Signal керується організацією зі США, що викликає занепокоєння щодо залежності від американських технологій.
Безпека та контроль — ключові фактори
Попри те, що WhatsApp і Signal використовують наскрізне шифрування, уряди вважають їх недостатньо придатними для офіційного використання. Основна проблема — відсутність контролю над метаданими, доступом до чатів і можливістю обмеження кола співрозмовників.
Наприклад, у Бельгії вже запустили державний месенджер BEAM, який дозволяє обмінюватися чутливою інформацією в межах закритого середовища. Його використовують члени федерального уряду, включно з прем’єр-міністром.
Експерти наголошують, що масові месенджери не створювалися для використання у великих державних структурах. За словами CEO Wire Бенджаміна Шильца, це “ризикований крок”, адже такі сервіси не забезпечують необхідного рівня контролю.
Кіберзагрози пришвидшили зміни
Останні події лише посилили прагнення перейти на урядові месенджери Європи. Зокрема, кіберслужби попереджали про атаки російських хакерських груп, які використовували WhatsApp і Signal для фішингових кампаній проти політиків і чиновників.
Крім того, Єврокомісія навіть закрила один із внутрішніх чатів у Signal після інцидентів із безпекою. Також було зафіксовано низку кібератак на системи управління мобільними пристроями в ЄС.
Політичний і технологічний фактор
Прискорення переходу пов’язують і з політичними подіями. Після повернення Дональда Трампа до влади в США європейські уряди активніше почали переосмислювати залежність від американських технологій.
Додатковими тригерами стали інциденти, як-от обговорення військових планів адміністрацією США через Signal, санкції проти Міжнародного кримінального суду, а також масштабний збій Amazon Web Services.
Не лише безпека, а й прозорість
Ще один аспект — прозорість ухвалення рішень. Закриті чати з функцією зникнення повідомлень ускладнюють доступ до інформації та викликають критику з боку громадських організацій.
Зокрема, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже опинялася під тиском через недоступність повідомлень, пов’язаних із контрактами на вакцини.
Загальний тренд
У підсумку урядові месенджери Європи стають не просто технічним рішенням, а частиною ширшої стратегії цифрової незалежності. Йдеться не лише про кібербезпеку, а й про контроль, прозорість і політичну автономію в умовах глобальної конкуренції технологій.
Європа фактично формує нову модель комунікації в державному секторі, яка відрізняється від звичних підходів і орієнтована на повний суверенітет у сфері даних.
