Внутрішні аудити українських оборонних закупівель за 2024–2025 роки виявили випадки переплат, неналежної перевірки постачальників та укладання нових контрактів із компаніями, які раніше не виконували своїх зобов’язань.
Про це йдеться в розслідуванні New York Times із посиланням на внутрішні дані аудитів.
У 2024 році виявили втрати на $1,2 млрд
За даними аудитів, лише у 2024 році через шахрайство, марнотратство та неефективне управління Україна могла втратити близько $1,2 млрд.
Серед основних проблем аудитори назвали вибір дорожчих пропозицій замість дешевших, відсутність належної перевірки спроможності підрядників виконати замовлення та повторну співпрацю з компаніями, які вже мали проблеми з виконанням контрактів.
Водночас NYT зазначає, що невідомо, чи Агентство оборонних закупівель вжило заходів після отримання відповідних аудиторських висновків.
Браковані мінометні снаряди та нові замовлення
Одним із прикладів видання називає ситуацію з Павлоградським хімічним заводом. У 2024 році підприємство поставило українському війську 233 тисячі мінометних снарядів, частина з яких виявилася непридатною для використання через проблеми з детонаторами або пороховими зарядами.
Аудитори встановили, що спочатку завод повідомляв про недостатні виробничі потужності для виконання замовлення. Однак згодом підприємство змінило інформацію про свої можливості, після чого держава уклала з ним контракт.
За висновками аудиту, після виявлення проблем із боєприпасами закупівельне агентство не зробило належних висновків. Завод, навпаки, отримав нові замовлення — зокрема на постачання значної частини 122-мм артилерійських снарядів у 2025 році.
Керівника підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували, а в серпні 2026 року засудили до п’яти років ув’язнення в іншій справі, пов’язаній із корупційною схемою продажу вибухівки за завищеними цінами. Його адвокат заявляв, що Шиман не визнає провини та планує оскаржити вирок.
Україна переплатила за ракети близько $130 млн
Ще один приклад стосується закупівлі реактивних боєприпасів у 2024 році.
За даними аудиту, три компанії запропонували Агентству оборонних закупівель ціни $4200, $4600 та $5100 за одиницю. При цьому всі ракети були однаковими та вироблялися на одному підприємстві в Туреччині.
Попри це, українська сторона обрала постачальника з найвищою ціною — дочірню структуру чеської Czechoslovak Group. Як пише NYT, у результаті переплата могла становити близько $130 млн.
За даними видання, навіть після застережень аудиторів Україна розглядала можливість нового контракту з цією ж групою — цього разу для заміни автоматів Калашникова на гвинтівки стандарту НАТО чеської розробки.
Контракти отримували компанії з проблемною історією
Аудитори також звернули увагу на те, що проблеми не обмежувалися окремими випадками.
За даними NYT, семеро з десяти найбільших українських оборонних підрядників отримували нові замовлення, попри відкриті кримінальні провадження, звинувачення у шахрайстві, невиконання попередніх контрактів або арешти керівників через корупційні справи.
Окремо аудитори виявили випадки, коли тендерні пропозиції з нижчою ціною фактично обходили. За їхніми оцінками, через такі рішення держава могла втратити близько $126 млн.
Проблемний контракт із сербським виробником
Ще одна історія стосується закупівлі радянських ракет у сербського виробника.
Через тісні відносини Сербії з Росією Україна використовувала посередників для організації постачання. Контракт уклали з державною компанією «Спецтехноекспорт», яка вже мала історію невиконаних угод.
Аудитори зазначили, що компанія не мала необхідної сербської експортної ліцензії. Замість цього використали гарантійний лист української військової розвідки, юридичні підстави якого викликали сумніви у перевіряльників.
«Спецтехноекспорт» своєю чергою залучив американську Regulus Global як субпідрядника. Однак тодішній міністр оборони Рустем Умєров запропонував працювати з американською компанією безпосередньо, без посередництва «Спецтехноекспорту».
Це фактично призвело до зриву домовленостей. До початку 2025 року «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником українського Агентства оборонних закупівель через невиконані контракти.
Водночас наведені у розслідуванні дані стосуються внутрішніх аудитів, а окремі висновки та оцінки потребують розгляду в контексті конкретних контрактів і кримінальних проваджень.
