У суботу, 31 жовтня, у кількох європейських країнах відбулися масові акції протесту. У Франції люди третій тиждень поспіль виходили на вулиці через вартість життя, а в Німеччині молодь виступала проти запровадження обов’язкової військової служби та вимагала збільшити фінансування освіти.
Про це пишуть Reuters і Associated Press.
Протести в Німеччині
У Німеччині акції організувала молодіжна група Gen Z regelt («Покоління Z бере відповідальність»). Демонстрації відбулися у 34 містах, зокрема Берліні, Франкфурті та Мюнхені.
Учасники протестів виступали проти обов’язкової військової служби та закликали спрямувати більше коштів на освіту.
Водночас у Франкфурті зафіксували випадки пограбування щонайменше двох магазинів і пошкодження ще кількох. Місцева поліція повідомила про насильницькі заворушення та напади на екстрені служби.
«Насильницькі заворушення тривають. У центрі міста в кількох магазинах розбили вікна. У працівників екстрених служб також кидають коктейлі Молотова. Ми закликаємо всіх уникати центру міста або покинути цей район», — йдеться в повідомленні поліції Франкфурта.
Організатори очікували, що до акцій долучаться понад 182 тисячі людей. Однак поліція найбільших німецьких міст повідомляла приблизно про 18 тисяч учасників.
Масові акції у Франції
У Франції 31 жовтня протести пройшли переважно мирно. Деякі учасники навіть прийшли на демонстрації в костюмах до Геловіну.
Водночас перед акціями влада залучила понад 70 тисяч правоохоронців по всій країні через попередження міністра внутрішніх справ про ризик заворушень.
За даними Associated Press, у протестах взяли участь близько 320 тисяч людей. У Парижі сталися сутички з поліцією, яка застосовувала сльозогінний газ. Кілька людей зазнали поранень, а загалом за день правоохоронці затримали понад 560 осіб.
Тим часом у португальському Лісабоні тисячі людей також вийшли на вулиці. Серед учасників були родини з маленькими дітьми, які протестували через недоступність житла.
Чому у Франції почалися протести
Масові акції у Франції спочатку організували старшокласники, які скаржилися на погані умови навчання, переповнені класи та нестачу вчителів. У 2026 році уряд країни скоротив понад три тисячі вчительських посад.
Згодом демонстрації переросли в сутички з правоохоронцями. Поліція застосовувала проти учасників сльозогінний газ і гумові кулі. До школярів приєдналися тисячі інших громадян.
18 жовтня президент Франції Емманюель Макрон закликав населення зберігати спокій на тлі протестів, погромів і підпалів. На той момент за участь у заворушеннях затримали понад 2400 людей.
Наступного дня стало відомо про плани запровадити в окремих районах країни часткову та локалізовану комендантську годину у відповідь на масові заворушення й випадки вандалізму.
