Президент США Дональд Трамп пригрозив Оману можливим військовим ударом у разі спроб разом з Іраном встановити контроль над Ормузькою протокою. Відповідну заяву він зробив під час засідання Кабінету в Білому домі.
«Оман поводитиметься так само, як усі інші, або нам доведеться їх рознести», — заявив Трамп.
Як зазначає CNN, ця заява стала черговим прикладом жорсткої зовнішньополітичної риторики американського президента. Оман став щонайменше 15-ю країною, яку Трамп під час двох своїх президентських термінів атакував, погрожував атакувати або не виключав застосування сили.
За даними CNN, під час нинішнього терміну Трамп санкціонував удари по семи країнах. А саме по Ірану, Іраку, Нігерії, Сомалі, Сирії, Венесуелі та Ємену. Окрім цього, згадуються операції проти ймовірних наркоторговельних суден у Карибському морі та Тихому океан. Внаслідок них було знищено десятки суден і загинули понад 190 осіб.
Також президент США погрожував або допускав можливість застосування сили щодо Канади, Колумбії, Куби, Гренландії, Мексики, Панами та тепер Оману. У перший президентський термін він робив різкі заяви й щодо Північної Кореї.
Аналітики наголошують, що ці випадки відрізняються за масштабом і характером. Так, частина ударів була спрямована не проти держав, а проти окремих угруповань чи об’єктів, а деякі погрози мали непрямий характер.
Водночас у CNN вважають, що така поведінка відповідає так званій «теорії божевільного». Це підхід, за якого лідер намагається виглядати непередбачуваним, щоб змусити опонентів поступатися.
За оцінками журналістів, країни, які потрапили під військовий або риторичний тиск Трампа, становлять приблизно одну з кожних 13 держав світу. У них проживає близько однієї одинадцятої населення планети.
Зазначається, що географія таких заяв і дій охоплює кілька континентів — Африку, Азію, Північну та Південну Америку. Зокрема, на Близькому Сході США за часів Трампа погрожували або завдавали ударів уже по щонайменше п’яти країнах.
Окремо автори матеріалу звертають увагу, що частина заяв Трампа стосувалася не лише військових операцій, а й потенційного розширення американського впливу. У цьому контексті згадуються Канада, Куба, Гренландія, Панамський канал і Венесуела.
