США наближаються до поразки у протистоянні з Іраном, наслідки якої Вашингтон уже не зможе ні виправити, ні проігнорувати. Про це повідомляє The Atlantic у матеріалі Роберта Кагана.
Автор зазначає, що навіть після 37 днів масштабних ударів США та Ізраїлю по Ірану Тегеран не пішов на поступки. За оцінкою Кагана, удари завдали серйозної шкоди іранському керівництву та військовій інфраструктурі, однак не змогли змусити режим капітулювати або змінити свою позицію.
Чому війна з Іраном може стати стратегічною поразкою США
Адміністрація Дональда Трампа тепер розраховує на блокаду іранських портів, сподіваючись досягти того, чого не вдалося домогтися військовою силою. Водночас автор сумнівається, що економічний тиск зламає режим, який витримав понад п’ять тижнів інтенсивних атак.
Окремо у матеріалі згадується удар Ірану по газовому комплексу Рас-Лаффан у Катарі. Саме після цього, за версією автора, Трамп був змушений зупинити атаки по іранських енергетичних об’єктах і погодитися на припинення вогню, хоча Тегеран не зробив жодної поступки.
Ормузька протока як новий важіль впливу
Головним наслідком війни з Іраном Каган називає зміну балансу сил у Перській затоці. На його думку, Іран не відмовиться від контролю над Ормузькою протокою, адже це дає Тегерану потужний інструмент впливу на світові енергетичні ринки.
Якщо Іран фактично контролюватиме рух суден через протоку, він зможе тиснути на країни Перської затоки, вимагати послаблення санкцій і диктувати умови державам, залежним від постачання енергоносіїв. Це, на думку автора, посилить позиції не лише Ірану, а і його союзників — Китаю та росії.
Наслідки для світу
The Atlantic наголошує, що війна з Іраном показала обмеженість американської сили. США ризикують виглядати як держава, яка не здатна завершити розпочату війну й контролювати її наслідки.
Автор також попереджає, що виснаження американських запасів зброї та демонстрація слабкості можуть мати ширший ефект. Це здатне вплинути на розрахунки Сі Цзіньпіна щодо Тайваню та путіна щодо подальшої агресії в Європі.
На думку Кагана, поразка США у Перській затоці може стати одним із символів пришвидшеного переходу до «постамериканського світу», де союзники Вашингтона дедалі більше сумніватимуться у здатності США гарантувати безпеку в ключових регіонах.
