НАБУ та САП передали до суду справу про ймовірне заволодіння понад 9,2 млрд грн ПриватБанку. Серед обвинувачених — колишній кінцевий бенефіціар банку Ігор Коломойський та п’ятеро учасників організованої, за версією слідства, групи.
Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.
У самому повідомленні НАБУ прізвище колишнього власника банку не вказане. Проте відомство зазначає, що на момент описаних подій Коломойський був головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Цю посаду з березня 2014 року до березня 2015 року обіймав Ігор Коломойський. У матеріалах про перебіг провадження він також прямо названий фігурантом справи.
Як, за версією слідства, працювала схема
Події, які розслідували НАБУ та САП, відбувалися у січні-березні 2015 року. За версією детективів, тодішній бенефіціар ПриватБанку організував схему, метою якої було фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення його власної частки у статутному капіталі банку.
Для цього, як стверджує слідство, ПриватБанк штучно зобов’язали виплатити підконтрольній нерезидентній компанії понад 9,2 млрд грн. Формально операцію оформили як зворотний викуп банком власних облігацій, однак ціну цінних паперів, за даними правоохоронців, суттєво завищили.
У матеріалах справи офшорною компанією називається Drovale Limited. Слідство вважає, що для проведення операції учасники схеми використовували підроблені договори та інші банківські документи.
Частину отриманих коштів — понад 446 млн грн — надалі перерахували на рахунки трьох пов’язаних компаній. Платежі маскували під операції з купівлі-продажу цінних паперів. Потім гроші пройшли через рахунки ще двох юридичних осіб і зрештою надійшли на особистий рахунок колишнього бенефіціара ПриватБанку.
Після цього кошти внесли до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України.
Чому внесення грошей до капіталу банку стало частиною обвинувачення
На перший погляд, може здатися, що кошти зрештою повернулися до ПриватБанку. Однак ключовим для обвинувачення є не лише кінцеве спрямування грошей, а й спосіб їх отримання.
За логікою слідства, бенефіціар не вніс до капіталу власні кошти, а спочатку організував їх виведення з самого банку через підконтрольну офшорну структуру. Частину цієї суми після ланцюга операцій нібито повернули вже як особистий внесок власника.
Таким чином, як вважають НАБУ та САП, вимоги НБУ щодо докапіталізації фінустанови могли бути формально виконані за рахунок грошей самого ПриватБанку. Саме ця обставина робить епізод важливим у ширшому контексті фінансового стану банку перед його націоналізацією.
У грудні 2016 року ПриватБанк визнали неплатоспроможним і передали у власність держави. За інформацією НБУ, колишні акціонери не виконали зобов’язань щодо фінансового оздоровлення установи, а регулятивний капітал банку мав від’ємне значення. Для підтримки банку держава здійснила докапіталізацію на суму понад 155 млрд грн.
Водночас справа про 9,2 млрд грн стосується конкретних операцій 2015 року і є окремим кримінальним провадженням. Передання обвинувального акта до суду не означає автоматичного доведення вини фігурантів.
Хто ще проходить у справі
Разом із колишнім власником ПриватБанку перед судом мають постати п’ятеро колишніх керівників і працівників банку. Серед них — ексголова правління, колишні керівники казначейства, департаменту міжбанківського дилінгу та підрозділів, які обслуговували рахунки банків-кореспондентів.
Фігурантам інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, та службове підроблення.
Підозри учасникам справи оголосили у вересні 2023 року. У липні 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування і відкрили стороні захисту матеріали для ознайомлення. Загалом провадження щодо ймовірних зловживань у ПриватБанку охоплює декілька окремих епізодів та належить до найбільших розслідувань в історії українських антикорупційних органів.
Остаточно встановити винуватість або невинуватість обвинувачених може лише суд.
