У розслідуванні навколо корупційної справи Мідас з’явилися нові деталі щодо можливих зв’язків народного депутата Олексія Кучеренка з фігурантами провадження про розкрадання в енергетичній сфері. Журналісти з’ясували, що ім’я депутата лунало на так званих «плівках Міндіча», а також встановили давню майнову угоду між родиною Кучеренка та родиною одного з фігурантів справи.
Про це повідомляють «Схеми» Радіо Свобода та «Економічна правда» з посиланням на розслідування журналістів.
За даними журналістів, Олексій Кучеренко, який є першим заступником голови парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, у 2024–2025 роках також очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань енергетики. Саме ця ТСК мала перевіряти можливі порушення в управлінні стратегічними енергетичними підприємствами, зокрема й державним «Енергоатомом».
Що встановили журналісти
Як пишуть «Схеми», попри публічне заперечення знайомства з ключовими фігурантами справи Мідас, Кучеренко міг мати з ними контакти або перетини. Журналісти проаналізували фрагменти так званих «плівок Міндіча», на яких підозрювані у справі про розкрадання в енергетиці Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадують нардепа як людину, через яку можна було б просувати певні інтереси.
За матеріалами розслідування, йдеться не лише про згадки у розмовах. Журналісти також звернули увагу на угоду з продажу нерухомості в центрі Києва, з якої випливає, що Кучеренко ще до президентства Володимира Зеленського мав справи з родиною Олександра Цукермана — ще одного фігуранта розслідування НАБУ.
Сам Кучеренко у коментарях журналістам заперечив будь-який вплив фігурантів справи на себе. Він також заявив, що не отримував від них прохань і нічого в їхніх інтересах не робив.
Роль Кучеренка в енергетичній ТСК
Олексій Кучеренко до жовтня 2025 року очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з енергетики. За постановою про створення ТСК, її завданням було розслідування порушень у системі управління стратегічними енергетичними підприємствами. Серед таких підприємств був і «Енергоатом».
30 жовтня 2025 року комісія під керівництвом Кучеренка представила фінальний звіт на 320 сторінок. Як зазначають журналісти, ТСК працювала фактично паралельно зі слідством НАБУ, однак корупції в «Енергоатомі» у своєму звіті не виявила. У документ також не потрапили дані про махінації на підприємстві, які згодом стали відомі як справа Мідас.
Натомість, за даними розслідування, критика комісії Кучеренка була здебільшого зосереджена на іншому державному підприємстві — «Укренерго». Журналісти також нагадали, що тодішній очільник «Укренерго» Володимир Кудрицький після публікації звіту ТСК заявляв, що комісія не побачила претензій до Міністерства енергетики, «Енергоатому», «Центренерго» та інших компаній.
Що таке схема «Шлагбаум»
Окремий блок розслідування стосується схеми, яку НАБУ називає «Шлагбаум». За даними слідства, вона полягала у вимаганні відкатів від компаній-підрядників «Енергоатому». Інакше кажучи, підрядники мали сплачувати відсоток від суми контракту в обмін на отримання оплати за виконані роботи.
За версією слідства, тодішній міністр енергетики Герман Галущенко лобіював мораторій на виплати заборгованостей підрядникам «Енергоатому». Саме ця ситуація, як вважають правоохоронці, створювала умови для тиску на компанії: щоб отримати кошти, підрядники нібито мали погоджуватися на «відкати».
У матеріалах справи також фігурує Ігор Миронюк, якого НАБУ називало особою, пов’язаною з впливом на «Енергоатом», а також Дмитро Басов — на той час виконавчий директор підприємства з фізичного захисту та безпеки. За підрахунками правоохоронців, протягом 2021–2025 років через схему «Шлагбаум» могло пройти понад 112 мільйонів доларів.
Що було на «плівках Міндіча»
За даними «Схем», журналісти отримали та верифікували за допомогою двох незалежних джерел раніше неопубліковані фрагменти записів, відомих як «плівки Міндіча». Ці записи є частиною матеріалів кримінального провадження і наразі розглядаються в суді.
Одна з розмов, за даними журналістів, відбулася 9 липня 2025 року між Ігорем Миронюком та Дмитром Басовим. Місцем зустрічі називають один із так званих «бек-офісів» у київському ЖК «Бульвар фонтанів».
У цій розмові співрозмовники обговорювали, як через народного депутата Кучеренка можна було б вирішити проблему, що виникла після рішення уряду. Йдеться про скасування мораторію, який дозволяв «Енергоатому» не сплачувати залишки за контрактами під час великої війни. Саме цей мораторій, за версією слідства, був важливим елементом схеми «Шлагбаум».
Як випливає з наведеного журналістами фрагмента, Миронюк і Басов обговорювали можливість винести питання на засідання комісії або комітету, а також говорили про законодавчу ініціативу щодо мораторію.
Після цієї розмови, як зазначають «Схеми», «Енергоатом» повідомив, що Державна виконавча служба зняла з рахунків підприємства 126 мільйонів гривень. У той самий день медіа писали, що борги компанії перед підрядниками могли сягати приблизно 1,5–2 мільярди гривень.
Що відповів Кучеренко
Олексій Кучеренко заперечив, що Миронюк або Басов зверталися до нього з проханнями. За його словами, жодних звернень від них він не отримував, нічого на їхнє прохання не робив і не став би робити.
Також депутат заявив, що питання мораторію «жодного разу не перебувало в полі зору ТСК», яку він очолював.
Водночас у відповіді журналістам Кучеренко визнав, що з Ігорем Миронюком бачився кілька разів на зустрічах із тодішнім міністром енергетики Германом Галущенком. Знайомство з Дмитром Басовим він заперечив.
Квартира у центрі Києва і родина Цукерманів
Ще одна важлива частина розслідування стосується нерухомості. «Схеми» встановили, що у 2016 році Олексій Кучеренко за дорученням колишньої дружини продав елітну квартиру в центрі Києва родині Олександра Цукермана — одного з фігурантів справи Мідас.
Квартира розташована в будинку №19 на вулиці Євгена Чикаленка, поруч із Хрещатиком. За даними НАБУ, згодом саме в цьому будинку підозрювані у розкраданні в енергетиці облаштували один із «бек-офісів», де збирали готівку для передачі високопосадовцям.
Журналісти пишуть, що майно Цукерманів, зокрема клініка DMC, яку правоохоронці називають «бек-офісом», а також квартира, придбана у родини Кучеренка, наразі перебувають під арештом у межах справи Мідас.
Згідно з договором купівлі-продажу від 15 листопада 2016 року, квартира площею 374 квадратні метри була продана майже за 9 мільйонів гривень — це приблизно 340 тисяч доларів за тодішнім курсом. Журналісти зазначають, що така ціна становила близько 900 доларів за квадратний метр.
Експерт із нерухомості, з яким поспілкувалися «Схеми», припустив, що ціна могла бути заниженою щонайменше вдвічі, адже йдеться про квартиру в самому центрі Києва у будівлі-пам’ятці архітектури. За його оцінкою, орієнтовна вартість квартири могла становити близько 673 тисяч доларів, а за статистикою агентства «Благовіст» — навіть близько 875 тисяч доларів.
Кучеренко, коментуючи продаж квартири, заявив, що на той час була складна ситуація на ринку нерухомості. Пізніше у письмовій відповіді він пояснив, що рішенням щодо ціни квартири займалася її тодішня власниця — його колишня дружина.
Знайомство з Олександром Цукерманом депутат заперечив, але визнав, що бачився з його дружиною. За словами Кучеренка, він спілкувався з нею кілька разів, бо мав надати консультацію, щоб «не обдурили».
Чи бачить депутат конфлікт інтересів
Журналісти також запитали Кучеренка, чи не вбачає він конфлікту інтересів у своїй роботі в енергетичному комітеті та ТСК з огляду на встановлені журналістами обставини. За даними «Схем», під час інтерв’ю прямої відповіді на це запитання депутат не надав, а згодом у письмовій відповіді заявив, що конфлікту інтересів не бачить.
Важливо, що сам Кучеренко не має статусу підозрюваного у справі Мідас. У матеріалі йдеться саме про встановлені журналістами зв’язки, згадки на записах і пояснення самого нардепа.
Чому це важливо
Нові деталі у справі Мідас важливі не лише через можливі корупційні ризики в «Енергоатомі». Вони також порушують питання політичної відповідальності та ефективності парламентського контролю за стратегічними підприємствами під час війни.
ТСК з енергетики мала перевіряти порушення у сфері управління державними енергетичними активами. Однак, як зазначають журналісти, комісія не виявила корупційної схеми в «Енергоатомі», яку згодом викрили детективи НАБУ. Водночас ім’я очільника цієї комісії з’явилося у розмовах фігурантів справи, які, за даними слідства, шукали політичні механізми для збереження вигідного їм мораторію.
Наразі судовий розгляд у справі Мідас триває. Фігуранти справи та їхні адвокати раніше відкидали обвинувачення або заявляли про відсутність складу злочину. Остаточну правову оцінку має дати суд.
