Де та за яких обставин виявили «Скарб купця»
Нещодавно Волинська археологічна експедиція ДП «НДЦ „Охоронна археологічна служба України“» представила один із найяскравіших результатів масштабних рятівних археологічних досліджень — «Скарб купця», виявлений на території історичного урочища «Апостольщина» в межах Окольного міста Володимира на Волині.
З чого складається «Скарб купця»
«Скарб купця» було знайдено у сховку археологічного об’єкта №187. Його наповнення вразило навіть досвідчених дослідників. Знахідка складається з 573 цілих давньоруських скляних браслетів, масивного хреста-енколпіона, дев’яти бронзових і восьми мармурових натільних хрестиків, срібних скроневих кілець, ромбічних пряжок, бронзового кистеня, щиткового срібного персня, пломби з солярним знаком «дорогочинського типу» та інших артефактів.
Безпрецедентна колекція скляних браслетів
Особливу цінність має саме колекція скляних браслетів. Цей скарб містить 573 цілі вироби, поділені на 109 типів за формою, кольором і розміром. У науковій практиці Києво-Руської держави така кількість збережених у цілому вигляді браслетів є абсолютно безпрецедентною.
Раніше подібні прикраси знаходилися переважно у фрагментах або в одиничних екземплярах.
Археологи зазначають, що реконструкція численних фрагментів, знайдених поруч, може ще суттєво доповнити «Скарб купця», зробивши його одним із найбільших комплексів прикрас домонгольського часу у Східній Європі.
Кому належав «Скарб купця»
За складом знахідки дослідники визначають її як речовий скарб. Ймовірно, власником «Скарбу купця» був купець. Який або привіз товар на торг до Володимира, або намагався врятувати крам, тікаючи від війни. Обставини приховування «Скарбу купця» майже напевно пов’язані з Батиєвою навалою — захопленням княжого Володимира наприкінці зими 1241 року, про що згадує Галицько-Волинський літопис.
Наукове та суспільне значення знахідки
Результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий чисельний комплекс браслетів.Хоч вони й були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси однак в цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше ми можемо проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.
Після завершення наукового опрацювання матеріали буде передано до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Не виключено, що в майбутньому «Скарб купця» експонуватиметься також у музейних закладах національного рівня.
Дослідження проводилися Волинською археологічною експедицією ДП «НДЦ „Охоронна археологічна служба України“» Інституту археології НАН України у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, адміністраціями державних історико-культурних заповідників та ВГО «Спілка археологів України».
