Володимир путін намагається використати Раду миру Трампа як інструмент для повернення заморожених російських активів і компенсації витрат, пов’язаних із повномасштабним вторгненням в Україну. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Institute for the Study of War — Russian Offensive Campaign Assessment, January 2026
Що заявив Путін про Раду миру Трампа
Аналітики звертають увагу на заяву путіна від 21 січня, у якій він повідомив. Росія розгляне можливість приєднання до Ради миру Трампа. За словами диктатора,москва нібито готова сплатити обов’язковий внесок у розмірі 1 мільярда доларів. Але використавуючи для цього заморожені російські активи, що зберігаються у Сполучених Штатах.
Навіщо Кремлю заморожені російські активи
Крім того, путін публічно заявив, що решта заморожених активів може бути спрямована на «відновлення територій. Які постраждали внаслідок бойових дій» після укладання мирної угоди між Росією та Україною. В ISW наголошують, що під цими словами кремль, імовірно, має на увазі саме тимчасово окуповані й зруйновані росією українські території, а не регіони України, які досі перебувають під контролем Києва.
Аналітики підкреслюють, що ініціатива путіна щодо Ради миру Трампа має значно ширший підтекст. Йдеться не лише про формальну участь у новій міжнародній структурі, а про спробу фактичного розморожування активів і повернення фінансових ресурсів у російську економіку. Таким чином Кремль прагне компенсувати колосальні витрати, спричинені війною, розв’язаною проти України у 2022 році.
Позиція Інституту вивчення війни (ISW)
В ISW зазначають, що навіть у разі використання цих коштів для «відбудови» окупованих територій вони зрештою працюватимуть на росію. Гроші повертатимуться в економіку рф, сприяючи подальшій інтеграції окупованих частин України в російську політичну, економічну та інфраструктурну систему.
22 січня під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі Дональд Трамп офіційно оголосив про створення Ради миру Трампа, яку він позиціонує як альтернативу ООН і структуру під власним політичним керівництвом. У церемонії взяли участь представники 19 країн, переважно з Близького Сходу та Південної Америки. Серед небагатьох європейських лідерів установчі документи підписав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Водночас жодна країна Західної Європи не долучилася до створення Ради, а на церемонії не були присутні ані представники України, ані офіційні делегації росії.
