На Львівщині викрили виробництво підробок Moncler та Apple на 98 млн грн

На Львівщині детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу, яка, за даними слідства, налагодила виробництво та продаж підробленого одягу, взуття й головних уборів під брендом Moncler, а також навушників і смартгодинників, які видавали за продукцію Apple. У справі фігурують вісім осіб, а сума збитків, завданих правовласникам торговельних марок, перевищує 98 млн грн.

Про це повідомляє: Бюро економічної безпеки України

За версією слідства, схему організував фізична особа-підприємець із Буська Золочівського району. Із серпня 2025 року він залучив до діяльності ще сімох людей, серед яких була його дружина. Учасники групи мали чітко розподілені ролі — від виробництва та логістики до продажу готового контрафакту.

Підробки шили у двох цехах

Двоє фігурантів, за даними БЕБ, організовували та контролювали роботу двох швейних цехів. Там виготовляли одяг, після чого наносили на нього підроблені бирки та етикетки Moncler. Ще двоє учасників перевозили тканину, фурнітуру та готові товари між виробництвом, складом і торговими точками.

Окремого пособника залучили до виготовлення пакування й маркування: у власній друкарні він друкував підроблені бирки та цінники зі знаками відомих торговельних марок. За даними слідства, саме це дозволяло надавати звичайним виробам вигляду брендової продукції.

БЕБ розслідувало діяльність цих цехів і раніше. Ще в грудні 2025 року відомство повідомляло про припинення роботи двох підпільних виробництв у Буську, де виготовляли одяг під маркою відомої італійської компанії. Тоді попередня вартість вилученого контрафакту становила близько 14 млн грн.

Продавали у магазинах і через Instagram, Telegram та Prom.ua

Контрафакт реалізовували не лише офлайн. Один з учасників продавав товари через магазин у Львові, а за даними місцевих медіа з посиланням на правоохоронців, торгові точки працювали у Львові та Буську. Замовлення також приймали через Instagram, Telegram, маркетплейс Prom.ua та власний інтернет-магазин.

За даними Офісу генпрокурора, які наводить «Львівський портал», фінансові операції проводили через кілька ФОП. Слідство вважає, що це могло використовуватися для того, щоб надати торгівлі вигляду легальної діяльності та не перевищувати встановлені для підприємців податкові ліміти.

Окремим напрямом, за даними правоохоронців, був продаж контрафактної електроніки. Йдеться про навушники та смартгодинники, які покупцям пропонували під виглядом продукції Apple.

Що вилучили під час обшуків

Детективи провели обшуки у двох магазинах, складському приміщенні, двох швейних цехах та за місцем проживання організатора. Правоохоронці вилучили велику партію одягу, взуття, головних уборів, навушників і годинників, а також обладнання та матеріали, які могли використовувати для виготовлення підробок.

Загальну суму збитків правовласникам Moncler та Apple у БЕБ оцінюють у понад 98 млн грн. Саме йдеться про шкоду власникам торговельних марок, а не про заявлену ринкову вартість усієї вилученої продукції.

Вісім людей отримали підозри

Усім вісьмом учасникам групи повідомили про підозру. Основна кваліфікація — ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України, тобто незаконне використання знаків для товарів і послуг, вчинене організованою групою та таке, що завдало матеріальної шкоди. Пособнику додатково інкримінують пособництво у цьому злочині.

Організатору також повідомили про підозру за ч. 2 ст. 229 ККУ у зв’язку з епізодом продажу контрафактної електроніки. Процесуальне керівництво у справі здійснюють прокурори Львівської обласної прокуратури, оперативний супровід забезпечували прикордонники та кіберполіція. Досудове розслідування триває, а вина фігурантів має бути встановлена судом.

Раніше ШТАБ.info писав про інше масштабне підпільне виробництво, яке викрило БЕБ: у Чернівецькій області правоохоронці припинили роботу тютюнової фабрики з доходами понад 1 млрд грн на місяць. Там вилучили дві промислові лінії та близько 750 тисяч пачок сигарет.

Цікаве по цій темі

Всі права захищені. Копіювання матеріалів можливе тільки за згодою редакції. Для інтернет-видань обовʼязковим є пряме посилання з відкритою індексацією у першому абзаці на статтю, що цитується. Матеріали з плашкою PROMO публікуються на комерційній основі.