Міністерство фінансів перенесло на грудень 39 млрд гривень капітальних видатків, які держава мала профінансувати у вересні. Серед відкладених витрат — підготовка енергетики до зими, реалізація регіональних планів стійкості та інші заходи з підготовки України до зими.
Про це голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла у подкасті «Хроніки економіки», повідомляє «Економічна правда».
Що саме перенесли на грудень
За словами Підласої, Міністерство фінансів змінило розпис державного бюджету та відклало частину капітальних видатків, які планували здійснити у вересні–листопаді. Йдеться загалом про 39 млрд гривень.
До цього переліку потрапило фінансування будівництва та реконструкції лікарень, облаштування укриттів у медичних і навчальних закладах, зведення соціального житла, а також захист критичної енергетичної інфраструктури.
Підласа підтвердила, що перенесення стосується й видатків на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та підготовку до опалювального сезону.
«Коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — пояснила народна депутатка.
Таким чином, кошти формально не скасували та залишили у бюджетному розписі. Проте провести тендери, укласти договори, виконати роботи й оплатити їх до завершення бюджетного року може бути практично неможливо.
Чому в державному бюджеті бракує грошей
Причиною такого рішення Підласа назвала затримки міжнародного фінансування. У 2026 році Україна планувала залучити від партнерів близько 50,8 млрд доларів, однак на момент розмови отримала приблизно 21 млрд доларів.
Міжнародну допомогу Україна використовує для фінансування цивільних видатків бюджету. Внутрішні надходження держава переважно спрямовує на сектор безпеки й оборони.
Через неритмічне надходження зовнішньої допомоги Міністерство фінансів змушене визначати першочергові платежі. Зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати та інші захищені статті продовжують фінансувати, тоді як капітальні видатки можна переносити на пізніший термін.
«Тому ми говоримо, що ситуація з бюджетом погана. Коли говоримо, що потрібно ритмічно і вчасно виконувати міжнародні зобов’язання, то ми не просто так це говоримо», — наголосила Підласа.
Що передбачають плани стійкості регіонів
Комплексні плани стійкості мають підготувати міста й області до можливих російських атак на енергетичну та комунальну інфраструктуру. Вони передбачають захист і відновлення критично важливих об’єктів, встановлення когенераційних установок та блочно-модульних котелень, розвиток розподіленої генерації й резервного живлення.
Такі заходи повинні забезпечити безперебійну роботу систем опалення, електро-, водопостачання та водовідведення в разі пошкодження великих об’єктів генерації або мереж.
Раніше уряд виділяв кошти на окремі етапи реалізації цих планів. Зокрема, у травні 2026 року з резервного фонду державного бюджету спрямували 3 млрд гривень на розподілену теплову генерацію, закупівлю та встановлення блочно-модульних котелень.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив 60 млрд гривень на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці гроші планують використати для захисту й відновлення критичної інфраструктури та розвитку розподіленої генерації.
Водночас рішення перенести частину видатків 2026 року на грудень створює ризик, що перед початком опалювального сезону окремі заплановані роботи не виконають. Офіційної заяви Мінфіну у відповідь на слова Підласої наразі не оприлюднювали.
