В Україні вже є чотири перспективні розробки дронів-перехоплювачів, здатних збивати російські реактивні Shahed. Вони пройшли польові випробування, а наступне завдання Міністерства оборони — швидко довести ці рішення до необхідного рівня та перейти до масового виробництва, яке має вимірюватися тисячами одиниць.
Про це повідомляє: Укрінформ з посиланням на заяву міністра оборони України Євгенія Хмари під час спілкування з журналістами.
Чотири перехоплювачі вже пройшли польові випробування
За словами Хмари, пошук ефективної протидії реактивним російським безпілотникам зараз є одним із пріоритетів.
«Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “шахеди”», — повідомив міністр.
Він уточнив, що всі ці рішення вже пройшли польові випробування. Тепер Міноборони має максимально швидко доопрацювати перспективні системи та організувати їх масштабне виробництво. Ключове слово тут — саме масштабування. Йдеться не про виготовлення кількох десятків спеціалізованих перехоплювачів, а про перехід до виробництва тисяч одиниць, необхідних для системної протидії російським атакам.
Хмара не розкрив назви всіх чотирьох розробок, їхніх виробників, технічних характеристик чи результатів окремих тестів.
Чому реактивні Shahed стали окремою проблемою для ППО
Заява міністра прозвучала на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів у російських атаках.
Раніше ШТАБ.INFO повідомляв, що росія у п’ять разів збільшила застосування реактивних безпілотників. За даними Повітряних сил, особливо помітне зростання почалося в липні.
У ніч проти 30 серпня 2026 року ця тенденція проявилася особливо чітко. Як писав ШТАБ.INFO у ранковому зведенні, росія запустила по Україні 130 безпілотників різних типів, і Повітряні сили окремо наголосили, що більшість ударних Shahed були реактивними.
Реактивні апарати рухаються значно швидше за традиційні Shahed із поршневими двигунами. Це скорочує час на їхнє виявлення, супровід і перехоплення, а також ускладнює роботу мобільних вогневих груп.
Саме тому Україні потрібні швидкі спеціалізовані перехоплювачі, які можуть наздоганяти такі цілі без використання значно дорожчих зенітних ракет.
Один реактивний перехоплювач уже офіційно є у Сил оборони
Частина роботи в цьому напрямку вже вийшла за межі експериментальних випробувань. 21 серпня Міноборони повідомило, що арсенал Сил оборони поповнив перший український реактивний перехоплювач Alexa Spatium. Він створений насамперед для боротьби з російськими «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» та Shahed-131.
ШТАБ.INFO детально писав про Alexa Spatium. Апарат оснащений турбореактивним двигуном, має високу стелю польоту, значний бойовий радіус та системи телевізійного й інфрачервоного наведення. У разі невдалого перехоплення він може повернутися на позицію для повторного застосування.
Хмара не уточнив, чи входить Alexa Spatium до тих чотирьох розробок, про які він говорив 30 серпня, тому прямо ототожнювати їх наразі не варто.
Міноборони вже шукає партнерів для масштабування
Проблема реактивних Shahed обговорюється не лише всередині України.
24 серпня під час зустрічі Хмари з головнокомандувачем Збройних сил Норвегії Ейріком Крістофферсеном сторони окремо говорили про протидію реактивним безпілотникам.
Тоді міністр зазначив, що Україна вже розвиває відповідні засоби, але для швидкого масштабування їй потрібна підтримка партнерів.
Ще на початку серпня Хмара називав захист неба одним із трьох ключових оборонних пріоритетів України та наголошував на необхідності створення перехоплювачів проти балістики, крилатих ракет і реактивних Shahed.
Таким чином, нинішня заява означає, що принаймні у сегменті боротьби з реактивними дронами вже є кілька рішень, які перейшли від розробки до польових тестів. Тепер головне питання — наскільки швидко український ОПК зможе перетворити їх на масову систему протиповітряної оборони.
Що ще заявив Хмара
Під час зустрічі з журналістами міністр також окреслив майбутню структуру команди Міноборони.
Микола Швидкий відповідатиме за взаємодію з фронтом, Любов Галан — за розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони, Сергій Боєв — за міжнародний напрям. Ганна Гвоздяр має повернутися до Міноборони та відповідати за оборонно-промисловий комплекс і експорт. Відомство також планує посилити цифрову трансформацію та напрям когнітивної війни.
Щодо свого попередника Михайла Федорова Хмара повідомив, що пропонував йому знайти формат для продовження спільної роботи над проєктами, однак конкретної посади не пропонував. Зворотного зв’язку від Федорова міністр наразі не отримав.
Окремо Хмара наголосив, що головним принципом оборонних закупівель має бути забезпечення війська саме тим озброєнням, яке визначає необхідним головнокомандувач ЗСУ.
