Призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента України може стати фактором, який обмежить його можливе балотування на посаду президента в майбутньому.
Про це пише The New York Times.
Президент Володимир Зеленський призначив очільника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова главою Офісу президента. Посада залишалася вакантною протягом кількох тижнів після відставки Андрія Єрмака, який залишив її на тлі корупційного скандалу. Єрмак також виконував роль головного переговірника України у мирних перемовинах.
Призначення 39-річного Буданова відбулося в період активних переговорів України зі США щодо завершення війни з Росією, а також на тлі обговорень можливості проведення виборів у разі досягнення перемир’я. Його перехід на політичну посаду водночас спричинив кадрові зміни в керівництві воєнної розвідки.
Як зазначає NYT, Буданова раніше розглядали як потенційного політичного конкурента Зеленського. Водночас робота в Офісі президента може ускладнити його участь у президентських виборах, оскільки членство в президентській адміністрації пов’язане з політичною відповідальністю та залежністю від чинної влади.
Коментуючи кадрове рішення, Зеленський заявив, що держава потребує посиленої уваги до питань безпеки та подальшого розвитку оборонних структур.
Видання також нагадує, що Буданов має тісні контакти зі Сполученими Штатами, проходив підготовку в програмі за підтримки ЦРУ, а після поранення лікувався у військовому медичному центрі імені Волтера Ріда.
У 2020 році Зеленський призначив Буданова керівником ГУР. Під його керівництвом українська розвідка проводила операції на тимчасово окупованих територіях і в Росії. Після початку повномасштабного вторгнення РФ Буданов став однією з найвпізнаваніших публічних фігур у сфері безпеки, а також координував переговори щодо обміну полоненими.
