Міністерство освіти та науки України затвердило нові методичні рекомендації щодо того, як школам організовувати навчання під час тривог в умовах воєнного стану. Головна зміна підходу — школа не повинна щоразу імпровізувати після початку тривоги. Кожен заклад має заздалегідь підготувати кілька сценаріїв роботи. Чітко визначити, коли переходить від очного навчання до занять в укритті, змішаного або дистанційного формату.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. Методичні рекомендації направили обласним та Київській міській військовим адміністраціям листом МОН №1/19575 від 11 вересня 2026 року. 14 вересня міністерство оприлюднило основні правила для шкіл.
Єдиного правила для всіх шкіл не буде
У МОН пояснюють: запровадити одну схему для всіх українських шкіл неможливо. Оскільки безпекова ситуація, місткість укриттів, кількість дітей, стабільність електропостачання та зв’язку суттєво відрізняються залежно від регіону й конкретного закладу.
Тому міністерство визначає загальні принципи, а конкретний алгоритм роботи має розробити кожна школа.
Засновник закладу або уповноважений ним орган має оцінити можливості школи та забезпечити необхідні умови. Директор школи, своєю чергою, визначає основний формат навчання, альтернативні варіанти та порядок переходу між ними. До обговорення такого алгоритму МОН рекомендує залучати педагогів і представників батьківської спільноти.
Тобто батьки мають заздалегідь знати, що відбудеться. Наприклад, якщо тривога почалася о 7:30, якщо вона триває кілька годин або якщо небезпеку оголосили вже посеред уроків.
Що школа повинна перевірити перед вибором формату
Перед визначенням моделі навчання школа та її засновник мають фактично провести аудит своїх можливостей.
Потрібно врахувати місткість укриття, кількість дітей і працівників, можливість тривалого перебування в захисній споруді, наявність там навчальних місць, стабільність електро-, тепло- та водопостачання, резервне живлення, інтернет і мобільний зв’язок.
Також школа має оцінити, чи можуть вчителі й учні швидко перейти на дистанційне навчання та чи мають діти вдома техніку, інтернет і, що особливо важливо, безпечне місце для навчання.
Окремо встановлено принципове правило: у школі одночасно не може перебувати більше людей, ніж здатне вмістити її укриття.
Причому, якщо в укритті планують не просто перечікувати тривогу, а продовжувати уроки, враховується вже не лише паспортна місткість захисної споруди, а й кількість реально облаштованих навчальних місць.
Чотири варіанти організації навчання
Залежно від ситуації школа може заздалегідь підготувати кілька моделей:
- звичайне очне навчання з переходом до укриття — якщо тривоги нетривалі або виникають епізодично;
- очне навчання з продовженням уроків в укритті — якщо тривоги часті або довгі, а захисна споруда обладнана як навчальний простір;
- поєднання очного й дистанційного навчання — класи або групи можуть навчатися почергово, у різні дні, тижні чи зміни;
- повністю дистанційне навчання — якщо безпечно дістатися школи або перебувати в ній неможливо.
Причому для різних класів однієї школи можуть діяти різні моделі. Наприклад, молодші школярі можуть частіше навчатися очно, а старші класи — частину тижня дистанційно.
МОН рекомендує насамперед забезпечувати доступ до очного навчання учням початкових класів і дітям, які вдома не мають безпечних або технічних умов для дистанційної роботи.
Чи припинятимуть урок одразу після оголошення тривоги
Не обов’язково на весь період тривоги. Якщо діти перебувають у школі, після сигналу всі учасники освітнього процесу мають невідкладно перейти до укриття. Безпека залишається пріоритетом.
Але сам сигнал «Повітряна тривога» не означає, що навчання автоматично припиняється на кілька годин. Якщо укриття дозволяє, учні вже після переходу в безпечне місце можуть продовжити навчальну діяльність. Це можуть бути звичайні заняття в обладнаній навчальній зоні або, якщо повноцінних парт і робочих місць немає, читання, самостійна робота, консультації, повторення матеріалу, проєктні чи дослідницькі завдання.
Тобто МОН фактично відходить від моделі, коли кожна тривала тривога автоматично означає кілька втрачених уроків.
Однак можливість навчатися залежить і від стану дітей. У рекомендаціях окремо зазначено, що педагоги мають враховувати вік школярів, психоемоційний стан та умови в конкретному укритті.
Якщо тривоги тривають понад дві години кілька днів поспіль
МОН встановило орієнтир, після якого школа має переглянути свою модель роботи. Якщо протягом кількох днів поспіль загальна тривалість повітряних тривог у межах навчального дня перевищує дві години, школі рекомендують невідкладно перейти на заздалегідь підготовлений варіант навчання в укритті або дистанційний формат. Можна також використовувати їхню комбінацію.
Тобто йдеться не про правило «дві години тривоги — і всіх відправляють додому» в конкретний день. Критерій стосується систематичної ситуації протягом кількох днів поспіль.
Що робити, якщо тривога вже триває перед початком уроків
МОН окремо навело практичний приклад. Якщо на момент початку навчального дня у місті чи області вже оголошена повітряна тривога, діти та працівники не повинні починати рух до школи.
Навчальний день у такому випадку рекомендують розпочинати дистанційно за заздалегідь підготовленим розкладом. Школа має ще до першого уроку повідомити про це батькам і учням через визначений канал зв’язку.
Водночас навчальний заклад може заздалегідь встановити так звану контрольну точку — час, після якого цього дня вже не переходитимуть на очне навчання. У рекомендаціях МОН як приклад наводиться 10:00. Це не обов’язкова для всіх шкіл година, а приклад того, як може працювати алгоритм.
Наприклад, якщо тривогу скасували до 10:00, школа може повідомити про перехід на очний формат і дати дітям та працівникам, скажімо, 60 хвилин для безпечного прибуття. Якщо ж відбій стався після визначеного школою контрольного часу, весь навчальний день продовжується дистанційно й дітей уже не змушують їхати до школи посеред дня.
Цей механізм має позбавити батьків ситуацій, коли після кількох годин тривоги незрозуміло, чи потрібно терміново вести дитину до школи на один-два останні уроки.
А якщо тривога почалася під час дистанційного уроку
Тут МОН також зміщує акцент із формального розкладу на безпеку. Якщо під час онлайн-уроку оголошено тривогу, а вчитель або учні не перебувають у безпечному місці, синхронне заняття можна перервати на час переходу до укриття.
Після переміщення до безпечного місця урок, за наявності інтернету та технічних можливостей, може продовжитися. Водночас дитина, яка в укритті втратила інтернет, електрику або фізично не може підключитися до відеоуроку, не повинна через це втрачати матеріал.
Школа має надати їй асинхронний доступ: запис уроку або інші матеріали, завдання, можливість консультації з учителем та зворотного зв’язку. Таким чином, нові рекомендації прямо передбачають ситуацію, коли частина дітей після початку тривоги продовжила онлайн-заняття з укриття, а частина не змогла підключитися.
Якщо у дитини вдома немає укриття або інтернету
Школам рекомендують провести опитування батьків і з’ясувати не лише наявність комп’ютера чи інтернету, а й те, чи має дитина вдома безпечне місце під час тривоги та чи може дорослий забезпечити її супровід.
Якщо учень формально навчається дистанційно, але вдома не має безпечних умов, школа за наявності можливостей може створити для таких дітей окремі безпечні навчальні зони або групи.
Для цього громади також можуть використовувати освітні хаби — інші школи, установи або приміщення, де є укриття, електрика, інтернет і можливість організувати навчання.
Один учитель не повинен одночасно вести і очний, і онлайн-урок
У рекомендаціях є ще один важливий пункт. МОН не вважає доцільною ситуацію, коли один педагог одночасно проводить звичайний урок для дітей у класі та синхронний онлайн-урок для іншої частини того самого класу.
Для конкретного уроку має бути визначений один формат — очний або дистанційний. При цьому протягом дня чи тижня формати для одного класу можуть чергуватися. Для окремої дитини, яка з об’єктивних причин не може відвідувати очні уроки разом із класом, школа може запропонувати дистанційну групу або асинхронне навчання з матеріалами, завданнями та консультаціями.
Школи зможуть змінювати розклад і скорочувати очні уроки
Якщо через тривоги звичайний розклад неможливо виконувати, школа може оперативно міняти послідовність предметів, переносити практичні заняття на інші дні, об’єднувати окремі теми або застосовувати концентроване навчання.
Наприклад, лабораторні, фізкультуру, технології, інформатику чи заняття, для яких потрібне спеціальне обладнання, можна перенести на період після відбою, тоді як теоретичні теми опрацювати в укритті або дистанційно.
У певних умовах МОН допускає навіть скорочення тривалості очних занять до 50%, якщо школа компенсує це адаптацією матеріалу, самостійною роботою, інтерактивним або «перевернутим» навчанням і забезпечує досягнення передбачених програмою результатів.
Що буде під час відключень світла та інтернету
Відсутність електроенергії або зв’язку теж не повинна автоматично означати скасування навчального дня. Якщо школа працює очно й може забезпечити безпеку дітей та функціонування критично необхідних систем, заняття можуть тривати. За необхідності змінюється розклад або переносяться уроки, для яких потрібне електроживлення чи спеціальне обладнання.
При дистанційному навчанні відсутність світла або інтернету в окремих учнів не є підставою скасовувати онлайн-урок для всього класу.
Для тих дітей, які не змогли приєднатися, матеріали повинні залишатися доступними асинхронно, а строки виконання завдань потрібно визначати з урахуванням реальної можливості отримати доступ до інтернету та електроенергії.
Батьків мають заздалегідь ознайомити з алгоритмом
Одна з ключових вимог нових рекомендацій — правила не повинні вигадуватися вже після початку тривоги.
Школа має визначити основний і резервний канали зв’язку та заздалегідь пояснити учням, педагогам і батькам свій алгоритм.
Якщо формат навчання змінюється, повідомлення має однозначно пояснювати, який режим запроваджено, з якого часу він діє, яких класів стосується, за яким розкладом потрібно працювати та коли чекати наступного повідомлення.
При цьому алгоритм можна й потрібно переглядати, якщо змінюється безпекова ситуація, стан укриття, транспортна доступність, ситуація зі світлом та інтернетом або практика показує, що попередній сценарій працює погано.
Головне для батьків: тривога більше не має означати хаос із розкладом
Таким чином, МОН пропонує школам перейти від ситуативної моделі «почалася тривога — потім вирішимо, що робити» до заздалегідь прописаних сценаріїв.
Діти мають насамперед перебувати в безпечному місці, але за можливості навчання повинно продовжуватися: в облаштованому укритті, дистанційно або асинхронно.
Якщо ж тривоги регулярно забирають понад дві години навчального дня кілька днів поспіль, школа має не просто продовжувати втрачати уроки, а перейти до іншої моделі — навчання в укритті, дистанційного або комбінованого формату.
Нагадаємо, навчальний рік 2026–2027 в Україні розпочався 1 вересня і може тривати до 30 червня 2027 року, однак конкретний календар і організацію навчання школи визначають з урахуванням безпекової ситуації.
