Маршрути дронів 12 вересня, якими росія атакувала західні області України, значною мірою збіглися із зоною суцільної хмарності та опадів. Аналітики «КіберБорошна» припускають, що погодні умови могли враховуватися під час прокладання маршрутів БпЛА, оскільки хмарність ускладнює їхнє візуальне виявлення та роботу частини засобів перехоплення. Водночас підтверджень, що саме погода була визначальним фактором російського планування, наразі немає.
Аналітики звели в один кадр одразу три масиви даних за 12 вересня: супутниковий знімок хмарності у видимому діапазоні, радарні зони опадів та зафіксовані маршрути ударних безпілотників. За їхніми спостереженнями, північ та захід України в цей час перебували під значним хмарним масивом з опадами, тоді як на сході та частині Придніпров’я погода була значно яснішою.
Це загалом відповідає офіційним даним Укргідрометцентру: 12 вересня у західних, північних та більшості центральних областей прогнозували помірні, місцями значні дощі та грози, тоді як на решті території — без опадів. На Київщині окремо попереджали про значні дощі.
Маршрути дронів збігалися із зоною хмарності
За аналізом «КіберБорошна», одна з основних груп ударних БпЛА заходила через Чернігівщину, після чого рухалася на захід через район Коростеня з подальшим виходом у напрямку Волині.
Ще одна група обходила Київ із півдня. Автори аналізу звернули увагу, що значна частина цих маршрутів проходила саме через зону щільної хмарності та опадів, тоді як у зонах із яснішою погодою концентрація таких маршрутів була значно меншою.
Звідси аналітики роблять припущення: росія могла враховувати погодні умови під час планування атаки. Йдеться саме про аналітичну версію. Повітряні сили ЗСУ не повідомляли, що маршрут ударних дронів 12 вересня був свідомо побудований відповідно до хмарного фронту.
Чому хмарність може мати значення
У «КіберБорошні» пояснюють, що щільна хмарність та опади можуть ускладнювати роботу систем, які залежать від оптичного або візуального спостереження.мЗа таких умов складніше візуально супроводжувати БпЛА, а мобільним вогневим групам доводиться працювати в суттєво складнішому середовищі.
При цьому результат роботи української ППО 12 вересня залишався високим. За офіційними даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 росія застосувала 410 ударних БпЛА, серед яких 37 були реактивними. ППО збила або подавила 336 дронів, зокрема 23 реактивні. Було зафіксовано 21 влучання, а станом на 18:00 у небі залишалося ще приблизно 55 ударних безпілотників.
«Транзитний» регіон не означає безпечний
Ще одна деталь аналізу стосується ударів по об’єктах уздовж маршруту руху БпЛА.
Зокрема, 12 вересня на Житомирщині були атаковані одразу три АЗС: одна у Звягелі та дві у Коростені. Також російський удар по продуктовому магазину у Звягелі забрав життя двох людей. Того ж дня росія атакувала залізничну інфраструктуру у Луцьку та Фастові. Завдяки завчасному виявленню загрози та евакуації пасажирів постраждалих вдалося уникнути.
Це показує важливий момент: область, через яку БпЛА лише рухаються до основної цілі, не можна вважати безпечною «транзитною» територією. Дрон може змінити маршрут або отримати іншу ціль, а об’єкти безпосередньо вздовж коридору руху також можуть зазнати удару.
Тому повідомлення про рух ударних БпЛА та сигнали повітряної тривоги залишаються актуальними навіть тоді, коли здається, що основний напрямок атаки проходить далі на захід.
