Руслана Кравченка випустили з України після дзвінка з Києва, хоча на кордоні його зупинили через позначку НАБУ і САП, стверджують джерела «Української правди». У новому розслідуванні видання також ідеться про можливу допомогу бізнесмена Володимира Галантерника ексгенпрокурору, свідчення проти журналістів та затримання в Австрії двох військових ГУР — підлеглих командира «Артану» Віктора Торкотюка.
Про це повідомляє: «Українська правда» у матеріалах про можливу роль Галантерника та обставини затримань у Відні і перетин Кравченком українського кордону.
На кордоні забрали паспорт, але після дзвінка пропустили
За словами співрозмовників УП у правоохоронних органах, тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка спочатку не пропускали до Польщі через пункт пропуску «Шегині». Прикордонники забрали його паспорт і тривалий час не повертали документ. Причиною, як стверджують джерела видання, була позначка НАБУ і САП у прикордонній базі.
Згодом, за інформацією тих самих співрозмовників, прикордонники отримали дзвінок із Києва, після якого дозволили Кравченку виїхати. Хто саме телефонував і якою була підстава для пропуску, УП не уточнює. У розслідуванні припускають, що у Відні на посадовця вже могла чекати охорона австрійської спецслужби.
Кравченко залишив Україну в ніч на 14 вересня. Як раніше повідомляв ШТАБ.info, він сам собі оформив відрядження до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях під егідою ПАРЄ щодо українських дітей. Втім, за даними УП, у списку учасників дискусії його не було.
Відрядження завершилося 18 вересня. Речниця Офісу генерального прокурора Мар’яна Гайовська повідомила виданню, що 21 вересня Кравченко на роботу не повернувся.
Як до історії причетний Галантерник
Джерела УП у політичних і бізнесових колах називають одеського бізнесмена Володимира Галантерника близькою до Кравченка людиною. Вони припускають, що саме він міг допомогти колишньому генпрокурору облаштуватися в Австрії.
Галантерник є фігурантом двох справ НАБУ і САП та багато років переховується за кордоном, зазначає видання. Українські слідчі підозрюють його в участі у злочинній групі, яка завдала збитків одеській громаді.
Співрозмовники УП в антикорупційних органах також не виключають, що бізнесмен міг бути одним із непублічних організаторів атаки на НАБУ і САП у липні 2025 року. Джерела в силових відомствах припускають, що він міг давати свідчення проти антикорупційних органів, зокрема у справі депутата Федора Христенка. Ці твердження в розслідуванні наведені з посиланням на джерела.
Хто свідчив проти Ткача та Бондаренка
Після появи журналіста Михайла Ткача й оператора Ярослава Бондаренка біля віденського будинку, де міг мешкати Кравченко, до австрійської поліції звернулися люди, ймовірно пов’язані з Галантерником.
За висновками Ткача з матеріалів слідства, доступних редакції, свідчення проти знімальної групи могли дати представники персоналу бізнесмена. Йдеться про помічницю керівника об’єкта нерухомості та ймовірного водія Галантерника.
Один зі свідків повідомив поліції, що за його автомобілем стежили. Журналісти УП підтверджують, що справді їхали за цією машиною. Вони зафільмували, як водій привіз до центру Відня чоловіка, схожого на Галантерника, однак про свого пасажира у свідченнях він не згадав.
Інший свідок розповів про зйомку з автомобіля, яким користувалися Ткач і Бондаренко, та схожість водія з одним із «підозрілих чоловіків». За словами Ткача, один із затриманих в Австрії військових ГУР справді зовні схожий на Бондаренка. Галантерник, як повідомляє редакція, не відповів на її повідомлення та дзвінки.
Торкотюк у Відні та затримання двох його підлеглих
Згідно з одним із рапортів, який наводить УП, 14–18 вересня австрійська спецслужба опікувалася українцем, якому загрожувала небезпека. Ця людина повідомила, що бачила командира підрозділу ГУР «Артан» Віктора Торкотюка в готелі Park Hyatt у Відні. Правоохоронці перевірили його особу, а сам Торкотюк пояснив, що приїхав як турист.
6 жовтня в Австрії затримали двох його підлеглих. За матеріалами розслідування, у них були військові квитки, приховані камери та трекери. Вони заявили, що перебувають у відпустці, а Торкотюк підтвердив австрійській спецслужбі, що затримані служать під його командуванням.
У рапорті про звернення Торкотюка також згадується оператор УП Бондаренко. За викладом документа в розслідуванні, у командира було зроблене у Відні фото польського легкового автомобіля, яким, за твердженням авторів рапорту, користувалися двоє військових ГУР і Бондаренко під час спостереження.
В іншому документі австрійські правоохоронці стверджували, що Бондаренко та один із затриманих військових нібито разом виїхали зі стоянки. Вони посилалися на записи камер спостереження та інформацію компанії з прокату автомобілів. Втім, УП наголошує: на долучених до справи кадрах поруч із Бондаренком перебував Михайло Ткач, а не військовослужбовець ГУР.
Джерела редакції в ГУР розповіли, що двоє розвідників у певний момент помітили стеження за собою, але отримали команду продовжувати роботу. Характер цієї роботи в публікації не розкривається. УП звернулася по коментар до Торкотюка.
Перевірка адреси Кравченка та наказ звільнити журналістів
Ткача та Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня — через два дні після затримання військових. За словами Ткача, озброєні люди в масках розбили вікна автомобіля й витягли обох на дорогу. Бондаренко зазнав поранення.
На допитах журналісти пояснили, що виконували редакційне завдання та шукали Кравченка. Австрійські правоохоронці перевірили через Центральний реєстр місць проживання, чи зареєстрований він у будинку, біля якого працювала знімальна група.
За наведеними УП службовими записами прокурора за ніч на 9 жовтня, перевірка підтвердила реєстрацію людини, яку шукали журналісти, за вказаною адресою. Їхні пояснення визнали узгодженими та достовірними, а зв’язку Бондаренка з військовими ГУР не встановили. У записах також зафіксований наказ про негайне звільнення з-під варти.
Автори розслідування вважають, що перевірка реєстру підтверджує встановлену ними адресу Кравченка у Відні. Вони також припускають, що саме ексгенпрокурор був українцем, якого охороняли австрійські спецслужби. Останнє залишається припущенням редакції.
Ткач раніше розповідав, що після затримання журналістам інкримінували шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії. За даними МВС Австрії, підозра у шпигунстві згодом не підтвердилася. Прокуратура Відня пояснювала затримання свідченнями очевидців, тоді як в УП вважають, що правоохоронці перевищили повноваження.
Що заявив Кравченко та як відповіло НАБУ
Редакція запропонувала Кравченку прокоментувати обставини або дати інтерв’ю. Натомість 28 жовтня він заявив, що керівники НАБУ і САП нібито просили направити до Австрії групу для насильницьких дій проти нього. За його твердженням, накази цій групі начебто надходили з Офісу президента.
Кравченко також пов’язав журналістів УП із військовими ГУР. Водночас, як зазначає видання, він не пояснив, чому не повернувся в Україну після завершення відрядження.
Раніше ШТАБ.info писав про звинувачення Кравченка на адресу НАБУ, САП та Офісу президента. НАБУ відкинуло ці заяви, назвавши їх спробою ексгенпрокурора забезпечити собі захист за кордоном.
