Після масштабних заворушень і погромів, які охопили Францію минулими вихідними, уряд запропонував місцевій владі запровадити комендантську годину в окремих районах. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню не виключає надзвичайного стану, однак наразі виступає за локальні обмеження. Під час заворушень затримали близько 2400 людей, майже тисяча правоохоронців зазнали поранень.
Про це повідомляє: Reuters.
Макрон відмовився приймати відставку міністра внутрішніх справ
У понеділок, 19 жовтня, Єлисейський палац повідомив, що президент Емманюель Макрон не прийняв відставку міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, який запропонував залишити посаду після масштабних заворушень на вихідних. Президент пояснив своє рішення необхідністю зберегти безперервне керівництво поліцією та іншими силами безпеки в умовах кризи.
Водночас Макрон визнав прорахунки в роботі розвідки та недостатню підготовку до можливих заворушень. Він доручив міністру якнайшвидше запровадити нові методи протидії погромам і мародерству, а також забезпечити прозоре розслідування недоліків у роботі правоохоронних органів.
Сам Нуньєс раніше визнав, що навіть залучення 60 тисяч поліцейських та інших співробітників сил безпеки не дозволило взяти ситуацію під контроль у всіх містах. Силовики не змогли запобігти масовим пограбуванням магазинів, підпалам будівель і зіткненням із демонстрантами.
Масові заворушення у Франції: 2400 затриманих і майже тисяча поранених правоохоронців
Масові протести у Франції розгорнулися на тлі зростання вартості життя, високих цін на пальне та невдоволення станом державних послуг. До демонстрацій долучилися студенти, які раніше вимагали покращення умов навчання та розв’язання проблем у системі освіти. У суботу, 17 жовтня, частина протестних акцій переросла у масштабні сутички з поліцією та погроми.
За оприлюдненими даними, правоохоронці затримали близько 2400 людей, майже тисяча співробітників поліції зазнали поранень. Також повідомляється про смерть одного учасника протестів від зупинки серця. Ці цифри стосуються заворушень вихідних, а не лише подій 19 жовтня.
За оцінками французької Федерації торгівлі та роздрібного бізнесу, постраждали майже три тисячі магазинів. У Парижі вандали пошкодили сотні торговельних об’єктів, зокрема бутики люксових брендів Dior, Rolex, Louis Vuitton, Ralph Lauren і Gucci. У Марселі розграбували офіційний магазин футбольного клубу «Олімпік», а в одному з міст центральної Франції підпалили будівлю мерії.
Мери Парижа, Марселя та Ліона заявили, що під час суботніх заворушень цілі райони фактично залишилися без належного поліцейського захисту. Вони закликали центральну владу переглянути підходи до гарантування громадської безпеки.
У Франції розглядають запровадження комендантської години
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню 19 жовтня запропонував місцевій владі застосовувати обмежену комендантську годину в районах, де ситуація залишається напруженою. Він не виключив запровадження надзвичайного стану, проте наголосив, що наразі уряд віддає перевагу адресним обмеженням, а не загальнонаціональним заходам.
Лекорню також звинуватив ультраліві угруповання у причетності до частини заворушень. Представник радикальних лівих Жан-Люк Меланшон натомість закликав прем’єра надати докази таких звинувачень. Отже, політична відповідальність за насильство залишається предметом гострих суперечок між владою та опозицією.
У Марселі місцева влада вже заборонила зібрання та демонстрації. Тим часом профспілки анонсували нові загальнонаціональні страйки й акції протесту на 5 листопада.
Політична криза посилює тиск на Макрона
Нові заворушення стали серйозним викликом для французької влади приблизно за пів року до президентських виборів. Уряд одночасно намагається приборкати соціальне невдоволення, відновити громадський порядок і провести бюджетні рішення для стабілізації державних фінансів.
Політична нестабільність уже позначилася на фінансових ринках. За даними Reuters, у першій половині торгів 19 жовтня французький фондовий індекс CAC 40 знизився на 1,3%, а дохідність десятирічних державних облігацій зросла до 4,86%.
Попри кризу, Макрон розпочав поїздку країнами Перської затоки, де планує обговорювати додаткові постачання бензину та дизельного пального. Французька влада розраховує, що збільшення пропозиції допоможе стримати ціни на пальне, які стали одним із чинників суспільного невдоволення.
Контекст: Раніше ШТАБ.info писав про масові протести в Італії, які відбувалися на тлі демонстрацій у Франції. Також видання повідомляло про реакцію прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра на французькі заворушення.
