У москві 27 жовтня відбувся восьмий саміт Форуму країн — експортерів газу (GECF), на якому володимир путін заявив про готовність росії розширювати енергетичну співпрацю, зокрема зі Сполученими Штатами. Він назвав санкції інструментом недобросовісної конкуренції, звинуватив Європу в подвійних стандартах щодо екологічної політики та представив росію як надійного постачальника газу. Водночас президент Ірану Масуд Пезешкіан звинуватив США та Ізраїль у загрозах світовій енергетичній безпеці й закликав країни-експортери посилювати співпрацю.
Про це повідомляє: Clash Report, який опублікував відеофрагменти виступів учасників саміту.
Газовий саміт у москві: хто приїхав і що обговорювали
Восьмий саміт Форуму країн — експортерів газу пройшов 27 жовтня в московському Центрі міжнародної торгівлі. Організація об’єднує 12 держав, серед яких росія, Іран, Катар, Алжир, Венесуела, Об’єднані Арабські Емірати та Нігерія. Країни форуму володіють приблизно 70% доведених світових запасів природного газу, що робить їх важливими учасниками міжнародного енергетичного ринку.
Серед учасників саміту були президент Ірану Масуд Пезешкіан, емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані, представники Алжиру, Лівії, Екваторіальної Гвінеї та інших держав. Венесуела була представлена виконувачкою обов’язків президента Делсі Родрігес, яка долучилася дистанційно.
Головними темами зустрічі стали стабільність газових ринків, захист енергетичної інфраструктури, міжнародні санкції та розвиток нових торговельних маршрутів. Окрему увагу приділили технологічній співпраці, довгостроковим контрактам і прогнозованості цін на природний газ.
За підсумками зустрічі учасники ухвалили Московську декларацію, присвячену співпраці газовидобувних держав та забезпеченню стабільності постачання енергоносіїв.
путін назвав санкції недобросовісною конкуренцією
Під час виступу путін розкритикував західні санкції та спроби обмежити участь росії у світовій торгівлі енергоносіями. Він стверджував, що такі заходи створюють проблеми не лише для країн, проти яких запроваджені обмеження, а й для держав, які їх ініціюють.
«Санкції використовують як інструмент недобросовісної конкуренції. Зрештою це призводить до серйозних наслідків для всіх, особливо для тих, хто запроваджує ці санкції», — заявив путін.
російський президент також звинуватив європейські держави в тому, що вони нібито самі шкодять своїй промисловості, відмовляючись від російських енергоресурсів та розриваючи довгострокові контракти.
Ці заяви пролунали на тлі санкцій, запроваджених проти росії через повномасштабне вторгнення в Україну. Після початку війни Європейський Союз поступово скорочував залежність від російського газу, диверсифікував постачання та збільшував імпорт зрідженого природного газу.
Виступ путіна свідчить про прагнення кремля повернути економічні питання до міжнародного порядку денного та представити санкції насамперед як проблему для світового енергетичного ринку.
«Чому вони забули про зелену політику?»: путін розкритикував Європу
Окрему частину промови російський президент присвятив кліматичній політиці та переходу на відновлювані джерела енергії. Він звинуватив європейські країни в подвійних стандартах, заявивши, що вони десятиліттями розвивали власну економіку завдяки вугіллю, нафті й газу, а тепер закликають інші держави відмовлятися від викопного палива.
«Ми пам’ятаємо, що вугілля та вуглеводні були основою економічного зростання Європи. А коли було досягнуто певного рівня розвитку, наші європейські колеги почали говорити країнам, що розвиваються: вам не можна використовувати вуглеводні», — заявив путін.
Він також запитав, де такі країни мають знайти технології та інвестиції для переходу на інші джерела енергії. На думку російського президента, вимоги Європи до держав, які розвиваються, не враховують їхніх економічних можливостей.
Крім того, путін нагадав про повернення окремих європейських країн до використання вугілля під час енергетичних криз. Він поставив під сумнів послідовність їхньої кліматичної політики та закликав не використовувати екологічний порядок денний для внутрішньополітичних цілей.
Втім, тимчасове збільшення використання викопного палива під час енергетичних криз не означає автоматичної відмови ЄС від довгострокової політики декарбонізації.
росія пропонує США спільні газові проєкти
Однією з найпомітніших заяв путіна стала можливість відновлення співпраці з американськими компаніями в газовій галузі. Російський президент повідомив, що москва розглядає перспективи спільної роботи зі Сполученими Штатами, зокрема в Арктичному регіоні.
За його словами, раніше в освоєнні російських арктичних родовищ брали участь європейські компанії, а китайські партнери продовжують співпрацю.
«Зараз ми опрацьовуємо можливість спільної роботи з американськими партнерами», — повідомив путін.
Водночас він не назвав конкретних компаній, проєктів або досягнутих домовленостей. Тому наразі йдеться про заявлену зацікавленість у співпраці, а не про підписані контракти.
Ця пропозиція прозвучала на тлі напружених відносин москви й Вашингтона через війну проти України та міжнародні санкції. Потенційні енергетичні домовленості можуть становити економічний інтерес для обох сторін, однак їхня реалізація залежатиме від політичних рішень і чинних обмежень.
Президент Ірану звинуватив США в загрозах світовій енергетиці
Особливу увагу на саміті привернув виступ президента Ірану Масуда Пезешкіана. Він заявив, що військові дії США та Ізраїлю проти його країни завдали шкоди енергетичній інфраструктурі й поставили під загрозу стабільність міжнародних ринків. За словами іранського лідера, наслідки конфлікту відчувають не лише держави Близького Сходу, а й світова економіка.
Пезешкіан звинуватив Вашингтон у використанні санкцій, морської блокади та військової сили як інструментів економічного тиску. Він закликав держави GECF спільно протидіяти обмеженням, які Тегеран вважає незаконними, та розвивати альтернативні механізми міжнародної торгівлі.
Президент Ірану також повідомив, що його країна збільшила виробництво природного газу приблизно до 300 млрд кубометрів. За його твердженням, це забезпечує Ірану третє місце у світі за обсягами видобутку, попри багаторічні міжнародні санкції.
Окремо Пезешкіан наголосив на необхідності захисту енергетичних транспортних коридорів. Насамперед це стосується Перської затоки та Ормузької протоки, через яку проходять важливі маршрути постачання нафти й зрідженого газу.
Раніше ШТАБ.info писав про переговори США та Ірану щодо відкриття Ормузької протоки. У червні Дональд Трамп заявляв про можливість досягнення відповідної угоди, однак Тегеран тоді заперечував оголошені американським президентом терміни її підписання.
росія та Іран посилюють економічне партнерство
Візит Пезешкіана до москви також мав двосторонній політичний вимір. Іранська сторона заявила про намір розширювати співпрацю з росією в енергетиці, торгівлі, фінансовій сфері та реалізації спільних інфраструктурних проєктів. Тегеран також виступає за ширше використання національних валют у міжнародних розрахунках, щоб зменшити залежність від американського долара.
Співпраця москви й Тегерана давно виходить за межі енергетики. Обидві держави перебувають під міжнародними санкціями та розвивають військово-технічні зв’язки. Зокрема, раніше ШТАБ.info повідомляв про допомогу росії Ірану в розробленні надзвукових ракет за даними Financial Times.
Саміт створив для двох країн додатковий дипломатичний майданчик, на якому вони змогли продемонструвати спільну позицію щодо західних санкцій. Водночас економічні заяви не свідчать автоматично про укладення нових двосторонніх угод або зміну їхньої політики у сфері безпеки.
путін також заговорив про мільярдні інвестиції у Венесуелу
Ще одним напрямком виступу російського президента стала Венесуела. путін повідомив, що російські компанії вклали мільярди доларів у венесуельський енергетичний сектор, та висловив зацікавленість у продовженні співробітництва.
«Російські економічні оператори інвестували мільярди доларів в енергетичний сектор Венесуели. Ми сподіваємося, що ця співпраця продовжиться», — заявив він.
путін також повідомив про готовність працювати з офіційною владою Венесуели, місцевими партнерами та представниками третіх держав. При цьому конкретних нових інвестицій або контрактів він не анонсував.
Заява пролунала на тлі змін у політичних та економічних відносинах Венесуели зі США. Для москви збереження участі в енергетичних проєктах цієї країни залишається способом підтримувати економічну присутність у Латинській Америці.
Газ, санкції та геополітика: чого прагне кремль
Під час саміту путін закликав збільшувати світові постачання газу, розвивати технологічну співпрацю та укладати довгострокові контракти. Він також запропонував розширити консультації між країнами-експортерами щодо криз на газовому ринку, включно із загрозами енергетичній інфраструктурі.
За словами російського президента, світове споживання природного газу торік становило близько 4,2 трлн кубометрів. Він прогнозує зростання попиту до 5,5 трлн кубометрів на рік до середини століття. Ці цифри відображають озвучений ним прогноз, а не гарантований сценарій розвитку ринку.
Політичне значення московського саміту полягає в тому, що росія намагається використовувати енергетику як майданчик для відновлення міжнародних економічних зв’язків. кремль одночасно критикує санкції, демонструє солідарність з Іраном, підтримує контакти з Венесуелою та пропонує можливу співпрацю американським компаніям.
Для України важливий інший аспект: росія прагне розширювати енергетичні домовленості із закордонними партнерами, не припиняючи війни та ударів по українській інфраструктурі. При цьому збереження доходів від експорту енергоносіїв залишається важливим для російських державних фінансів.
Саміт у москві продемонстрував прагнення кремля зберегти роль одного з центрів світової енергетичної дипломатії. Втім, заяви про надійність постачання, боротьбу із санкціями та нові проєкти поки не означають конкретного прориву в міжнародній співпраці. Їхні практичні наслідки залежатимуть від подальших домовленостей, санкційного режиму й ситуації на енергетичних ринках.
